1А щодо ідольських жертв, розуміємо, що ми всі маємо знання. Проте знання приводить до зарозумілості, а любов збудовує! (Дії 15:29; 1Кор 8:7; 1Кор 8:10; 1Кор 10:23; 1Кор 13:4)2Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати. (Гал 6:3)3Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. (Рим 8:28; 1Кор 13:12)4Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі — ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. (1Кор 8:6; 1Кор 10:19)5Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є багато богів і багато володарів, (Пс 135:2)6то для нас один Бог — Отець, від Якого походить усе, і для Якого є ми, і один Господь — Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього. [І один Святий Дух, в Якому — усе; і ми є в Ньому]. (Ів 1:3; Рим 3:30; Рим 11:36; 1Кор 8:4; 1Кор 12:5; Еф 4:5; 1Тим 2:5)7Та не у всіх таке знання. Адже деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їхнє сумління, будучи немічним, опоганюється. (Рим 14:1; 1Кор 8:1; 1Кор 11:16)
Їжа не має бути спокусою для інших
8Їжа не наближає нас до Бога, бо коли не їмо, нічого не втрачаємо, і коли їмо, нічого не набуваємо. (Євр 13:9)9Та вважайте, щоби це ваше право якось не стало причиною спотикання для немічних. (Рим 14:13; Рим 14:20)10Адже коли хто бачить, як ти, маючи знання, перебуваєш в ідольській святині, — то хіба його сумління, яке є немічне, не буде заохочене їсти ідольські жертви? (1Кор 8:1)11І через твоє знання загине немічний брат, за якого Христос помер. (Рим 14:15)12Таким чином, коли ви грішите проти братів, вражаючи їхнє немічне сумління, ви грішите проти Христа.13Отже, якщо їжа спокушує мого брата, не їстиму м’яса повіки, щоб не спокусити мого брата. (Мт 17:27; Рим 14:13; Рим 14:20)
1А тепер щодо того, що принесено в жертву ідолам: ми знаємо, що«всі маємо знання». Проте знання робить гордим, а любов збудовує.2Якщо хтось думає, що він щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати.3А якщо хтось любить Бога, той був пізнаний Ним.4Отже, стосовно їжі, принесеної в жертву ідолам, ми знаємо, що«у світі ідол – це ніщо» і що«немає іншого Бога, крім Єдиного».5І навіть якщо є на землі чи в небі так звані«боги», адже існує багато«богів» і багато«володарів»,6то для нас є лише один Бог – Отець, з Якого все походить і для Якого існуємо ми, і лише один Володар[1] – Ісус Христос, через Якого все й через Якого ми.7Але не в усіх є це знання. Деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, а їхнє сумління, будучи слабким, опоганюється.8Однак не їжа приведе нас до Бога. Ми не стаємо гіршими, якщо не їмо, і не стаємо кращими, якщо їмо.[2]9Але будьте уважними, щоб якимось чином ваше право не стало каменем спотикання для слабких.10Адже якщо хтось побачив, що ти, маючи пізнання, споживаєш їжу в ідольському храмі, хіба його слабке сумління не заохотить їсти те, що принесене ідолам?11Отже, через твоє знання загине слабкий брат, за якого помер Христос.12Коли грішите таким чином проти братів і вражаєте їхнє слабке сумління, то грішите проти Христа.13Тому якщо їжа змушує мого брата спіткнутися, то повік не їстиму м’яса, щоб не змушувати мого брата спіткнутися.