1Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. (Дії 26:16; 1Кор 3:5; 1Кор 14:2; Еф 3:2; Тит 1:7; 1Пет 4:10)2А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний. (Лк 12:42)3Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. (1Кор 9:3)4І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.5Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога. (Мт 7:1; Лк 8:17; Рим 2:16; Рим 2:29; Рим 8:27; 1Кор 3:8; 1Кор 3:13; 1Кор 14:25; 2Кор 5:10; 1Сол 2:4)
Немає підстав величатися
6Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших. (Рим 12:3; 1Кор 4:18; 1Кор 5:2; 1Кор 11:1; 1Кор 13:4; 2Кор 12:20)7Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав? (Ів 3:27)8Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати! (1Кор 3:21; 2Тим 2:12; Об 1:6; Об 3:17)9Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей. (Рим 8:36; 1Кор 15:31; Євр 10:33)10Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. (1Кор 3:18; 2Кор 11:19)11Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося, (Мт 8:20; 2Кор 4:7; 2Кор 6:4; 2Кор 11:23; 2Кор 12:10)12трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо, (Пс 108:28; Мт 5:44; Дії 18:3; Дії 20:34; Еф 4:28; 1Сол 2:9; 2Сол 3:8; 3Ів 1:7)13коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
Заклик до наслідування
14Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей. (1Кор 6:5; 2Кор 6:13; Гал 4:19; 1Сол 2:11)15Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. (Гал 3:24; Флм 1:10)16Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа]. (1Кор 11:1)17Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю. (Мт 21:32; Дії 16:1; 1Кор 7:17; 1Кор 14:33)18Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.19Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу. (Дії 18:21; 1Кор 4:6; 1Кор 11:34; 1Кор 16:5)20Адже Царство Боже не в слові, а в силі. (Мр 9:1; 1Кор 2:4)21Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності? (2Кор 10:2; Гал 6:1)
1Нехай люди сприймають нас як слуг Христа й управителів Божих таємниць.2А від управителів вимагається, щоб кожен був вірний[1].3І мене найменше хвилює те, як мене судитимете ви чи людський суд[2]. Навіть більше, я й сам себе не осуджую.4Моє сумління чисте, але не через це я виправданий: Господь – Той, Хто судить мене.5Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.6Це, брати, я відніс до себе та Аполлоса задля вас, щоб від нас ви навчилися, що означає: «Нічого понад те, що написано», аби ви не загордилися один перед одним.7Адже хто робить тебе особливим? Що ти маєш такого, чого б не отримав? І якщо ти це отримав, чому вихваляєшся, ніби не отримав?[3]8Ви вже наситилися! Ви вже збагатилися! Ви почали царювати без нас! І хоч би дійсно почали царювати, щоб і ми царювали разом із вами!9Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в черзі, як призначених для смерті на арені, бо ми стали видовищем[4] для світу, ангелів та людей.10Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені!11І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла,12виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо;13коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.14Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей.15Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку.16Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками[5]!17Тому я послав вам Тимофія, мою улюблену та вірну дитину в Господі. Він нагадає вам мої шляхи в Христі Ісусі, так як я навчаю повсюди, у кожній церкві.18Деякі загордилися, наче б я не мав прийти до вас.19Але, якщо Господь забажає, я скоро прийду до вас і побачу не тільки слова, а й силу тих, що загордилися.20Адже Боже Царство не в слові, а в силі.21Чого бажаєте: щоб я прийшов до вас із палицею чи з любов’ю та духом лагідності?