від Ukrainian Bible Society1І сталося, коли вона перестала закликати до Бога Ізраїля і закінчила говорити всі ці слова,2то вона підійнялася від лежання, покликала свою служницю і пішла до дому, в якому перебувала в ньому в днях суботи і у свої празники,3і скинула мішковину, якою була підперезана, зняла одяг свого вдівства, помила тіло водою, помазалася дорогим миром, розчесала волосся своєї голови, поклала покривало на себе і одягнула одяг своєї радості, в який зодягалася в дні життя свого чоловіка Манасії,4взяла сандалі на свої ноги, одягла на себе браслети, браслети на шию, персні, сережки і всю свою прикрасу і дуже нарядилася, щоб звабити очі мужчин, які тільки її побачать.5Вона дала своїй служниці бурдюк вина і посудину олії і наповнила торбу підсмаженим ячменем, клаптями фіг і буханцями білого хліба, склала весь свій посуд і дала їй.6І вони вийшли до брами міста Ветулії, і знайшли тих, що стояли біля неї, Озію і старійшин міста, Хавріна і Харміна.7Коли ж вони побачили її, що її обличчя було іншим, а її одяг перемінений, то дуже сильно здивувалися її красою, і вони промовили до неї:8Бог наших батьків нехай дасть тобі милість і допоможе завершити твої задуми на радість синів Ізраїля і звеличення Єрусалима.9І вони поклонилися Богові. А вона сказала їм: Накажіть відкрити мені браму міста, і вийду, щоб довершити справу, про яку ви говорили зі мною. І вони наказали молодцям відкрити їй, як вона сказала.10І зробили так. І Юдита вийшла, вона та її рабиня з нею. Споглядали на неї мужі міста, аж доки не зійшла з гори, доки не перейшла долину, і більше її не бачили.11Вони йшли долиною навпростець, і зустріла її сторожа ассирійців.12Взяли її і запитали: Чия ти, звідки йдеш і куди прямуєш? А вона сказала: Я — єврейська дочка і втікаю від їхнього обличчя, бо будуть видані вам на знищення.13Я ж іду до обличчя Олоферна, вождя вашої сили, щоб сповістити слова правди, і покажу перед його обличчям шлях, за яким піде, і запанує всією гірською околицею, і не загине з його мужів жодне тіло, ані дух життя.14Коли ж мужі почули її слова і поглянули на її обличчя, — воно було перед ними дивовижно красиве, то сказали їй:15Ти врятувала свою душу, поспішивши прийти до обличчя нашого пана. Тепер же піди до його шатра, і деякі з нас тебе проведуть, аж доки не віддадуть тебе в його руки.16Коли ж станеш перед ним, не злякайся твоїм серцем, але сповісти за твоїми словами, і він учинить тобі добро.17І вибрали з-поміж них сто мужів, і привели її й служницю її, і повели їх до шатра Олоферна.18І позбігалися з усього табору, бо розголошено по шатрах про її прихід. І, прийшовши, оточили її, як вона стояла перед шатром Олоферна, аж доки не сповістили йому про неї.19І милувалися її вродою, і дивувалися синам Ізраїля через неї, і кожний сказав своєму ближньому: Хто погордує цим народом, що має в себе таких жінок? Адже не є добрим залишити з них одного чоловіка, які, будучи залишені, зможуть задурити всю землю.20І вийшли ті, що сиділи в Олоферна, і всі його слуги, і ввели її до шатра.21А Олоферн лежав на своєму ліжку під накриттям, витканим з багряниці, золота, смарагду і дорогоцінного каміння.22І сповістили йому про неї, і він вийшов до передпокою, і перед ним несли срібні світильники.23Коли ж Юдита прийшла перед його обличчя та його рабів, усі здивувалися красою її обличчя. І вона, упавши долілиць, поклонилася йому, та його раби підняли її.