Числа 23:10 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів. 2 Тож Валак зробив так, як сказав йому Валаам: приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 3 І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду, — можливо для зустрічі мені з’явиться Бог, — і слово, яке мені виявить, я звіщу тобі. Тож Валак став біля своєї жерти, а Валаам пішов запитати Бога, пішов прямо. 4 І з’явився Бог Валаамові; і сказав Йому Валаам: Сім жертовників приготував я і поклав по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 5 І Бог вклав слово в уста Валаама, і промовив: Повернувшись до Валака, так йому скажеш! 6 Тож він повернувся до нього, а той стояв біля своїх всепалень, і всі князі Моава були з ним. 7 На ньому був Божий Дух, і, скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: З Месопотамії послав за мною Валак, моавський цар, з гір сходу: Прийди і прокляни мені Якова, — прийди і наведи мені прокляття на Ізраїля! 8 Як же я прокляну того, кого Господь не проклинає? Або як накликатиму прокляття на того, на кого Бог не накликає прокляття? 9 Адже з вершин гір побачу його, і з узгір’їв спостерігатиму за ним. Ось народ поселиться окремо, і між народами не буде числитися. 10 Хто полічив нащадків Якова і хто перерахує громади Ізраїля? Нехай моя душа помре серед праведних душ, і нехай мої нащадки будуть, як їхні нащадки! 11 Тоді Валак сказав Валаамові: Що ти мені наробив? Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти, ось, навіть їх поблагословив^[1]! 12 А Валаам відповів Валакові: Хіба я не повинен говорити тільки те, що Бог вкладе в мої вуста? 13 Тоді Валак промовив до нього: Давай ідемо ще зі мною на інше місце, звідки не побачиш його всього, — хіба якусь його частину побачиш, а всього не побачиш. Прокляни його мені звідти! 14 І він взяв його на галявину для спостереження, на вершину Тесаної скелі й збудував там сім жертовників, і приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 15 І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду запитати Бога. 16 Бог зустрів Валаама і вклав слово в його вуста, і сказав: Повертайся до Валака і ось так промовлятимеш. 17 І той повернувся до нього. А він стояв біля свого всепалення й усі князі Моава були з ним. І Валак запитав його: Що сказав Господь? 18 Скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: Устань, Валаче, та послухай! Прислухайся, свідку, сину Сепфора! 19 Бог не подібний до людини, щоб бути обманутим, Він — не як людський син, щоб Його залякати погрозами. Хіба Він, сказавши, не зробить? Скаже — і не дотримає? 20 Ось я одержав наказ: благословити! І я благословлятиму — і не ухилюся! 21 Не буде лиха в Якова, і не буде видно страждань в Ізраїлі. Господь Бог — з ним, слава володарів — у ньому. 22 Бог, — Той, Хто вивів їх з Єгипту, — для них — наче слава однорога. 23 Адже немає віщування в Якові, ні чаклування в Ізраїлі. Але в належний час буде сказано Якову та Ізраїлеві, що звершить Бог. 24 Ось народ, мов левеня, встане і, як лев, піднесеться. Він не ляже, доки не пожере здобич і не нап’ється крові смертельно поранених! 25 Та Валак сказав Валаамові: Ти краще взагалі не проклинай^[2] мені його, аби жодним чином його не поблагословити^[3]. 26 А Валаам у відповідь сказав Валакові: Хіба я не говорив тобі, що слово, яке скаже Бог, — його виконуватиму? 27 Тоді Валак сказав Валаамові: Давай ідемо! Я візьму тебе в інше місце, — можливо сподобається Богові, — прокляни мені його звідти! 28 І Валак узяв Валаама на вершину Фоґора, що простягається до пустелі. 29 А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів. 30 Тож Валак зробив так, як сказав йому Валаам, і приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику.