Товита 14:11 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І Товит перестав прославляти. 2 Він мав п’ятдесят вісім років, коли втратив зір, а після вісьмох років прозрів. І він робив милостині, і продовжував боятися Господа Бога та Його прославляти. 3 Він сильно зістарився, тож покликав свого сина та шість його синів, і сказав йому: Сину, візьми твоїх синів. Ось я постарів, і я при відході з життя. 4 Відійди до Мідії, дитино, бо я повірив у те, що сказав пророк Йона про Ніневію, що вона буде знищена, а в Мідії буде значно спокійніше аж до часу, і що наші брати будуть з доброї землі розсіяні в землі, а Єрусалим буде спустошений, і Божий дім, що в ньому, та дім буде спустошений на час. 5 І знову Бог їх помилує і поверне їх у землю, і вони збудують Божий дім, не такий, як перший, аж доки не сповняться часи віку. І після цього повернуться з полону та збудують Єрусалим славно, і дім Бога буде збудований у ньому на всі роди віку славною будовою, як і сказали про нього пророки. 6 І всі народи повернуться, щоб по правді боятися Господа Бога, і закопають своїх ідолів, і всі народи поблагословлять Господа. 7 І Його народ визнаватиметься Богові, і Господь піднесе Свій народ, і зрадіють усі, що люблять Господа Бога в правді та справедливості, які чинять милосердя нашим братам. 8 Тепер, дитино, іди з Ніневії, бо з певністю станеться те, що сказав пророк Йона. 9 Ти ж зберігай закон і приписи, будь дружелюбним і праведним, щоб тобі було добре, і поховай мене гарно, і твою матір зі мною. І більше не залишайтеся в Ніневії. 10 Дитино, гляди, що зробив Аман Ахіахарові, який вигодував його, як зі світла повів його до темряви, і як віддячив йому. Ахіахар спасся, а йому була віддана відплата, і він зійшов у темряву. Манасія зробив милостиню і спасся із засідки смерті, яку він йому наставив; Аман же попав у засідку і загинув. 11 І тепер, дитино, глянь, що робить милостиня, і як спасає справедливість. І коли він це говорив, покинула його душа на ліжку. Мав він сто п’ятдесят вісім років. І той поховав його славно. 12 Коли ж померла Анна, то поховав її зі своїм батьком. А Товія пішов зі своєю жінкою і своїми синами до Екватани, до свого тестя Раґуїла. 13 І постарів у честі, славно поховав батьків своєї жінки і успадкував майно — їхнє та свого батька Товита. 14 І помер в Екватані мідійській, маючи сто двадцять п’ять років. 15 А раніше, ніж помер, він почув про знищення Ніневії, яку захопив у полон Навуходоносор і Асуир. Тож перед смертю він зрадів за Ніневію.