Суддів 20:15 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І виступили всі ізраїльські сини, і зібралася вся громада, як один чоловік, від Дана і аж до Вирсавії і землі Ґалааду до Господа, до Масифи. 2 І піднялися старійшини всього народу, усі ізраїльські племена серед зібрання Божого народу — чотириста тисяч чоловік піших, які носять меч. 3 І почули сини Веніаміна, що ізраїльські сини прийшли до Господа до Масифи. І сказали ізраїльські сини: Скажіть, де сталося це зло? 4 І відповів чоловік-левіт, муж убитої жінки, і сказав: До Ґаваа Веніаміна прийшов я і моя наложниця, щоб переночувати. 5 Та проти мене повстали мужі, які в Ґаваа, і оточили довкола мене дім вночі, і хотіли мене вбити. А мою наложницю вони принизили й наглумилися над нею, і вона померла. 6 Тож я взяв мою наложницю, поділив я її на частини, і послав до кожної околиці спадку ізраїльського, бо вони вчинили безумство в Ізраїлі. 7 Ось усі ви, ізраїльські сини, дайте собі слово і раду. 8 І піднявся весь народ як один чоловік, кажучи: Не ввійдемо — жодний з нас — до свого житла — і не подамося — жодний з нас — до своєї хати! 9 А тепер ось ця справа, яку вчинимо Ґаваа: Підемо проти неї за жеребом! 10 Ми візьмемо десять мужів на сто, сто на тисячу і тисячу на десять тисяч, щоб узяти заготовлену їжу народові, аби забезпечити тих, які йдуть на Ґаваа Веніаміна через усе те безумство, яке вони вчинили в Ізраїлі! 11 І зібрався кожний ізраїльський чоловік з міст, прийшли всі як один чоловік. 12 І послали ізраїльські племена мужів до всього племені Веніаміна, кажучи: Що це за зло, яке сталося у вас? 13 Тож тепер видайте цих безбожних мужів у Ґаваа, синів Веліяла, ми вб’ємо їх і усунемо зло з Ізраїля! Але сини Веніаміна не забажали послухатися голосу їхніх братів, ізраїльських синів. 14 А сини Веніаміна зібралися з їхніх міст до Ґаваа, щоб вийти воювати з ізраїльськими синами. 15 У той день сини Веніаміна зробили перепис — двадцять п’ять тисяч мужів з міст, які носять меч, крім тих, які живуть у Ґаваа. Ці також були пораховані — сімсот молодих вибраних мужів, 16 які вправно орудують обома руками. Це — усі пращники, які попадають камінням у волосину, і не схиблять. 17 І кожний ізраїльський муж також був порахований — чотириста тисяч мужів, які носять меч, не враховуючи синів Веніаміна. Усі ці мужі — воїни. 18 Вони виступили і пішли до Ветиля, і запитали Бога. Ізраїльські сини сказали: Хто з нас піде проводирем, щоб воювати з Веніаміном? А Господь відповів: Юда піде проводирем! 19 Тож ізраїльські сини піднялися і отаборилися проти Ґаваа. 20 І вийшов кожний ізраїльський чоловік на війну з Веніаміном, і стали з ними мужі ізраїльські до бою проти Ґаваа. 21 Та сини Веніаміна вийшли з міста, і вигубили в той день в Ізраїлі двадцять дві тисячі мужів на землі. 22 Однак ізраїльські мужі зібралися із силами і продовжували стояти в бою на місці, де стали до бою в перший день. 23 І пішли ізраїльські сини, і плакали перед Господом аж до вечора, і звернулися до Господа, запитуючи: Чи продовжуватиму зближатися в битві з Веніаміном, моїм братом? А Господь сказав: Підете проти нього! 24 І сини Ізраїля прийшли до Веніаміна на другий день. 25 І Веніамін вийшов їм назустріч з Ґаваа другого дня, і вигубив з народу вісімнадцять тисяч мужів на землі. Це всі, які носять меч! 26 І пішли всі ізраїльські сини і весь народ, попрямували до Ветилю і заплакали перед Господом, і постили в той день, і принесли всепалення спасіння перед Господом, 27 і запитали Господа Ізраїльські сини. А в ті дні там був ковчег Господнього завіту, 28 і Фінеес, син Елеазара, син Аарона, стояв перед ним у ті дні, запитуючи: Чи продовжу ще йти на бій із синами Веніаміна, мого брата, чи припиню воювати? І сказав Господь: Підіть, бо завтра передам його у твою руку! 29 Тож ізраїльські сини зробили засідку довкола Ґаваа, 30 і піднявся Ізраїль проти Веніаміна на третій день, і став до бою проти Ґаваа так, як раз за разом. 31 І вийшли сини Веніаміна назустріч народові, і відтягнені були від міста, і почали, так як раз за разом, убивати з народу на дорогах, з яких є одна, що йде до Ветиля, і одна, яка йде до Ґаваа в полі, — якихось тридцять мужів з-поміж Ізраїля полягли. 32 Тож сини Веніаміна сказали: Падають перед нами так, як і раніше! А ізраїльські сини сказали: Втікаймо і виведемо їх з міста на дороги. 33 І кожний ізраїльський чоловік устав зі свого місця, і вони стали до бою у Ваалтамарі, а ізраїльська засідка вийшла зі свого місця із заходу Ґаваа, 34 і вони пішли напроти Ґаваа, — десять тисяч вибраних мужів з усього Ізраїля, — і битва стала тяжкою. А ті не усвідомили, що на них насувається зло. 35 І Господь повернув до втечі Веніаміна з-перед обличчя Ізраїля, тож ізраїльські сини вигубили у Веніаміна в той день двадцять п’ять тисяч і сто чоловік. Це всі, які носять меч. 36 І побачив Веніамін, що його повернено до втечі, а муж ізраїльський поступився Веніамінові, бо вони надіялися на засідку, яку зробили проти Ґаваа. 37 І кинулася засідка, і виступила проти Ґаваа, пішла засідка і побила все місто вістрям меча. 38 І був наказ мужеві ізраїльському, тим, які в засідці, подати димовий знак з міста. 39 І повернули назад ізраїльські мужі в битві, і Веніамін почав побивати ранених поміж ізраїльських мужів, якихось тридцять чоловік, бо сказали: Вони таки справді змушені втікати^[1] перед нами, як і під час попередньої битви! 40 А з міста почав підноситися вогонь — стовп диму. І озирнувся Веніамін позад себе, і ось край міста підносився до неба. 41 Ізраїльський муж повернувся, і поспішив муж Веніаміна, і зрозумів, що його настигає зло. 42 Тож вони звернули перед ізраїльським мужем на дорогу пустелі, і битва вигубила його, і ці з міст вигублювали його посеред них. 43 І відрізали відступ Веніамінові, щоб таки покласти йому край, і топтали аж до Ґаваа зі сходу сонця. 44 І полягло з Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, усі вони — сильні мужі. 45 Вони звернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, та їх дозбирували на дорогах — ще п’ять тисяч чоловік. І гналися за ними аж до Ґадама, і вбили з них ще дві тисячі чоловік. 46 І було в той день усіх, які полягли з-посеред Веніаміна, двадцять п’ять тисяч чоловік, які носили меч, усі вони — сильні мужі. 47 Вони повернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, — шістсот мужів, — і перебували на скелі Реммона чотири місяці. 48 Та ізраїльські мужі оточили синів Веніаміна і побили їх вістрям меча ззовні міста — аж до худоби, аж до кожного, хто знайшовся в усіх містах. А на міста, які їм траплялися, насилали вогонь.