Буття 25:1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. 2 Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове. 3 А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. 4 Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури. 5 Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, 6 а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі. 7 Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років. 8 Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. 9 Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, — 10 на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. 11 Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння. 12 Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, 13 ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, 14 Масма, Ідума, Масси, 15 Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. 16 Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами. 17 Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду. 18 Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів. 19 А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. 20 Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. 21 І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. 23 А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. 24 І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. 25 З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав. 26 А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека. 27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома. 28 Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова. 29 Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом. 31 А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! 32 А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство? 33 І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. 34 А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.