1Укріпіться, сини Веніаміна, з-посеред Єрусалима, і в Текуї дайте знак трубою, і над Веттахармою підніміть знак, бо зло заглянуло з півночі, і надходить велике знищення,2і твоя велич буде забрана, дочко Сіону.3На неї прийдуть пастухи і їхні стада, і поставлять на ній намети довкола, і кожний пастиме своєю рукою.4Приготуйтеся проти неї на війну, устаньте і підемо проти неї опівдні! Горе нам, бо схилився день, бо зникають тіні вечора.5Устаньте і підемо вночі та знищимо її основи!6Адже так говорить Господь: Зрубай її дерево, вилий на Єрусалим силу! О, місто, віроломна дочко, у ній — усяке гноблення!7Як став тримає свіжою воду, так і вона тримає свіжим своє зло. Безбожність і терпіння почується посеред неї, це постійно перед нею. Стражданнями і биттям8будеш напоумлена, о Єрусалиме, дочко! Хай не відійде Моя душа від тебе, щоб Я тебе не зробив непрохідною землею, яка не буде заселена!9Адже так говорить Господь: Збирайте, збирайте, як виноград, рештки Ізраїля, простягніть руку, як той, хто зриває до свого кошика!10До кого заговорю і засвідчу, і він послухає? Ось їхні вуха необрізані, і не можуть чути! Ось Господнє слово було для них на погорду, вони не бажали чути його.11Я сповнив Мій гнів, та затримав, і Я не поклав їм край. Виллю його на немовлят ззовні та на збір молодих разом, бо чоловік і жінка будуть захоплені, старший з тим, хто досягнув похилого віку!12І їхні доми будуть повернені іншим, разом з полями та їхніми жінками, бо простягну Мою руку на тих, хто живе на цій землі! — говорить Господь.13Адже від їхнього малого і аж до великого всі наповнилися беззаконням, — від священика і аж до фальшивого пророка всі чинили неправду!14І лікували рани Мого народу, погорджуючи і кажучи: Мир, мир! А де є мир?15Бо вони засоромилися і ослабли. Та навіть коли вони зовсім засоромилися[1], то не зрозуміли свого жалюгідного стану. Через це поляжуть у своєму падінні й загинуть у час відвідин, — сказав Господь.16Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах і розгляньте, і запитайте про вічні Господні стежки, і подивіться, яка дорога добра, і йдіть нею, і знайдете очищення для ваших душ. Та вони сказали: Не підемо!17Я над вами поставив сторожу, послухайте голос труби. А вони сказали: Не послухаємо!18Через це почули народи і пастухи їхніх стад.19Послухай, земле! Ось Я наводжу зло на цей народ, плід їхнього відвернення, бо вони не сприйняли Моїх слів і відкинули Мій закон!20Навіщо Мені несете ладан із Сави і корицю із землі здалека? Ваші всепалення неприйнятні, і ваші жертви Мені немилі!21Тому так говорить Господь: Ось Я насилаю безсилля на цей народ, і через нього ослабнуть батьки і сини разом, — сусід і його ближній загинуть.22Так говорить Господь: Ось із півночі приходить народ, і народ підніметься з краю землі.23Вони триматимуть лук і спис; він жорстокий і не помилує! Його голос, наче бурхливе море, він вишикується на конях і колісницях, як вогонь, — на війну проти тебе, дочко Сіон!24Ми почули чутку про них, ослабіли наші руки, нас охопила скорбота, болі як у тієї, яка народжує.25Не виходьте в поле і не ходіть по дорогах, бо довкола живе меч ворогів!26Дочко мого народу, підв’яжися мішковиною, потруси на себе попелом, учини собі плач за улюбленим, жалібний плач, бо раптово на нас найде страждання!27Випробуванням дав Я тебе серед випробовуваних народів, і пізнаєш Мене, коли випробовуватиму їхню дорогу.28Усі неслухняні, які ходять зігнені, мідь і залізо, усі вони — зітлілі.29Не стало ковальського міха, від вогню не стало свинцю. Даремно плавильник намагається відлити срібло, — їхнє зло не розтопилося!30Назвіть їх невипробуваним[2] сріблом, бо Господь їх відкинув.