від Ukrainian Bible Society1Слово, що було до Єремії для всіх юдеїв, які живуть в Єгипті, та для тих, що перебувають в Маґдолі, у Тафні й в землі Патура, кажучи:2Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви побачили все зло, яке Я навів на Єрусалим і на міста Юди, і ось вони опустілі від мешканців3через присутність їхнього зла, яке вчинили, щоб засмутити Мене, ідучи, аби приносити ладан іншим богам, яких ви не знали.4І Я посилав до вас Моїх рабів-пророків вдосвіта і посилав, кажучи: Не чиніть це гидке діло, яке Я зненавидів!5Та вони не послухалися і не нахилили своє вухо, щоб відвернутися від їхнього зла, щоб не приносити ладан іншим богам.6І Мій гнів, і Моя лють упали, і запалало в містах Юди та поза Єрусалимом, і були на спустошення та на непрохідність аж до цього дня.7І тепер так сказав Господь Вседержитель: Чому ви чините велике зло проти ваших душ, щоб вирубати у вас чоловіка і жінку, немовля і дитину з-посеред Юди, щоб не залишився у вас ніхто,8аби засмутити Мене ділами ваших рук, приносити ладан іншим богам у єгипетській землі, до якої ви ввійшли, щоб там поселитися, щоб ви були відтяті, щоб ви стали прокляттям і погордою між народами землі?9Невже ви забули зло ваших батьків і зло царів Юди, і зло ваших володарів, і зло ваших жінок, яке вони робили в землі Юди та поза Єрусалимом?10І не спинилися аж до цього дня, і не сприйняли Моїх приписів, які Я дав перед обличчям їхніх батьків!11Через це так сказав Господь: Ось Я ставлю Моє обличчя,12щоб вигубити всіх з решти, що в Єгипті, і впадуть від меча, і зникнуть від голоду, від малого аж до великого, і будуть на зневагу та на знищення й на прокляття.13І навідаюся до тих, що перебувають в Єгипті, як Я навідався і до Єрусалима мечем і голодом,14і не буде того, хто спасається, — жодного з решти Юди, хто мешкає в єгипетській землі, щоб повернутися в землю Юди, на яку вони надіються своїми душами, аби туди повернутися. Не повернетесь, окрім хіба тих, що врятувалися!15І відповіли Єремії всі мужі, які знали, що їхні жінки приносять ладан іншим богам, і всі жінки, і великий збір, і весь народ, — ті, що сиділи в єгипетській землі в Патурі, кажучи:16Слово, яке ти сказав нам Іменем Господа, не послухаємося тебе,17бо ми неодмінно виконаємо[1] кожне слово, яке вийде з наших уст, щоб приносити ладан цариці неба і приносити їй жертви виливання, — як і робили ми, і наші батьки, і наші царі, і наші володарі в містах Юди та поза Єрусалимом, — і ми наситилися хлібами, і нам було добре, і ми не знали зла.18А коли ми перестали приносити ладан цариці неба, то ми всі стали нечисленними, — зникли від меча та від голоду.19І коли ми приносили ладан цариці неба і звершували для неї жертви виливання, то хіба ми робили без відома наших мужів для неї коржі й приносили їй жертви виливання?20І сказав Єремія всьому народові, сильним і жінкам, і всьому народові, що відповідали йому слова, кажучи:21Хіба Господь не згадав ладан, який ви приносили в містах Юди і поза Єрусалимом, ви і ваші батьки, і ваші царі, і ваші володарі, і народ землі, і йому прийшло на серце?22І Господь більше не зміг терпіти від присутності зла ваших діл від гидот, які ви робили, і ваша земля стала спустошеною, непрохідною і проклятою до цього дня23від присутності того, що ви приносили ладан, і того, що ви грішили проти Господа, і ви не послухалися Господнього голосу, і не ходили за Його приписами та в Його законі й у Його свідченнях, і вас захопило це зло.24І сказав Єремія народові та жінкам: Послухайте слово Господа.25Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви, жінки, сказали вашими устами і сповнили вашими руками, кажучи: Ми неухильно виконуватимемо[2] наші прославляння, які ми визнавали, щоб приносити ладан цариці неба і виливати їй жертви виливання. Ви справді залишилися[3] вірними своїм прославлянням і дійсно виконали[4] їх.26Через це послухайте Господнє слово, весь Юдо, ви, що перебуваєте в єгипетській землі: Ось Я поклявся Моїм великим Іменем, — сказав Господь, — якщо ще буде Моє Ім’я в устах усього Юди, щоб сказати в усій єгипетській землі: Живе Господь!27Бо ось Я чуваю над ними, щоб їм заподіяти зло і не вчинити добро, і зникатиме весь Юда, ті, що живуть в єгипетській землі, від меча і від голоду, аж доки не зникнуть.28А ті, що врятуються від меча, повернуться в землю Юди малі числом, і решта з Юди, ті, що є в єгипетській землі, щоб там жити, пізнають, чиє останнє слово.29І це вам знак, що Я навідаюся до вас на зло, —30так сказав Господь, — ось Я даю Уарфрия, царя Єгипту, у руки його ворога та в руки тих, що шукають його душу, — так, як Я дав Седекію, царя Юди, у руки Навуходоносора, царя Вавилону, його ворога, і того, хто шукав його душі.31Слово, яке пророк Єремія сказав Варухові, синові Нирія, коли він записав ці слова в книзі з уст Єремії в четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя Юди.32Так сказав Господь про тебе, Варуше:33Тому що ти сказав: Горе мені, горе мені, бо Господь додав клопіт до мого труду, я спав зі стогоном, я не знайшов спочинку,34скажи йому: Так сказав Господь: Ось тих, кого Я збудував, Я нищу, і яких Я насадив, Я виполюю.35А ти шукаєш для себе великого. Ти не шукай, бо ось Я наводжу зло на всяке тіло, — говорить Господь, — і дам твою душу, як знахідку в кожному місці, куди лиш підеш туди!