Ісаї 40:31 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Потішайте, потішайте Мій народ! — говорить Бог. 2 Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи. 3 Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога! 4 Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами. 5 І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив. 6 Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави. 7 Засохла трава, і цвіт відпав, 8 а слово вашого Бога залишається навіки! 9 Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш! 10 Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним. 11 Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні. 12 Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами? 13 Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає? 14 Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння? 15 Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок. 16 І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього, 17 і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються. 18 До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли? 19 Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою? 20 Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився. 21 Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі? 22 Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання. 23 Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо. 24 Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову. 25 Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий. 26 Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося. 27 Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив. 28 Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити! 29 Він дає голодним силу і не засмученим — смуток. 30 Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі. 31 А ті, хто очікує Бога, одягнуться в силу, відростять крила, як орли, вони бігатимуть і не потомляться, ходитимуть і не зголодніють.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Des Herrn tröstendes Wort für sein Volk

1 Tröstet, tröstet mein Volk!, spricht euer Gott. 2 Redet mit Jerusalem freundlich und predigt ihr, dass ihre Knechtschaft ein Ende hat, dass ihre Schuld vergeben ist; denn sie hat die volle Strafe empfangen von der Hand des HERRN für alle ihre Sünden. (Єр 16:18; Ос 2:16) 3 Es ruft eine Stimme: In der Wüste bereitet dem HERRN den Weg, macht in der Steppe eine ebene Bahn unserm Gott! (Лк 3:4; Ів 1:23) 4 Alle Täler sollen erhöht werden, und alle Berge und Hügel sollen erniedrigt werden, und was uneben ist, soll gerade, und was hügelig ist, soll eben werden; (Іс 49:11) 5 denn die Herrlichkeit des HERRN soll offenbart werden, und alles Fleisch miteinander wird es sehen; denn des HERRN Mund hat’s geredet. 6 Es spricht eine Stimme: Predige!, und ich sprach: Was soll ich predigen? Alles Fleisch ist Gras, und alle seine Güte ist wie eine Blume auf dem Felde. (Пс 90:5; Пс 103:15; Як 1:10) 7 Das Gras verdorrt, die Blume verwelkt; denn des HERRN Odem bläst darein. Ja, Gras ist das Volk! 8 Das Gras verdorrt, die Blume verwelkt, aber das Wort unseres Gottes bleibt ewiglich. (Пс 119:89; Лк 21:33) 9 Zion, du Freudenbotin, steig auf einen hohen Berg; Jerusalem, du Freudenbotin, erhebe deine Stimme mit Macht; erhebe sie und fürchte dich nicht! Sage den Städten Judas: Siehe, da ist euer Gott; 10 siehe, da ist Gott der HERR! Er kommt gewaltig, und sein Arm wird herrschen. Siehe, was er gewann, ist bei ihm, und was er sich erwarb, geht vor ihm her. (Іс 62:11) 11 Er wird seine Herde weiden wie ein Hirte. Er wird die Lämmer in seinen Arm sammeln und im Bausch seines Gewandes tragen und die Mutterschafe führen. (Пс 80:2; Ів 10:11)

Israels unvergleichlicher Gott

12 Wer misst die Wasser mit der hohlen Hand, und wer bestimmt des Himmels Weite mit der Spanne und fasst den Staub der Erde mit dem Maß und wiegt die Berge mit einem Gewicht und die Hügel mit einer Waage? 13 Wer bestimmt den Geist des HERRN, und welcher Ratgeber unterweist ihn? (Рим 11:34; 1Кор 2:16) 14 Wen fragt er um Rat, der ihm Einsicht gebe und lehre ihn den Weg des Rechts und lehre ihn Erkenntnis und weise ihm den Weg des Verstandes? 15 Siehe, die Völker sind geachtet wie ein Tropfen am Eimer und wie ein Sandkorn auf der Waage. Siehe, die Inseln sind wie ein Stäublein. 16 Der Libanon wäre zu wenig zum Feuer und seine Tiere zu wenig zum Brandopfer. 17 Alle Völker sind vor ihm wie nichts und gelten ihm als nichtig und eitel. 18 Mit wem wollt ihr denn Gott vergleichen? Oder was für ein Abbild wollt ihr von ihm machen? (Вих 20:4; Іс 46:5; Дії 17:29) 19 Der Meister gießt ein Bild und der Goldschmied vergoldet’s und macht silberne Ketten daran. 20 Wer aber zu arm ist für eine solche Gabe, der wählt ein Holz, das nicht fault, und sucht einen klugen Meister dazu, ein Bild zu fertigen, das nicht wackelt. 21 Wisst ihr denn nicht? Hört ihr denn nicht? Ist’s euch nicht von Anfang an verkündigt? Habt ihr’s nicht gelernt von Anbeginn der Erde? 22 Er thront über dem Kreis der Erde, und die darauf wohnen, sind wie Heuschrecken; er spannt den Himmel aus wie einen Schleier und breitet ihn aus wie ein Zelt, in dem man wohnt; 23 er gibt die Fürsten preis, dass sie nichts sind, und die Richter auf Erden macht er zunichte: 24 Kaum sind sie gepflanzt, kaum sind sie gesät, kaum wurzelt ihr Stamm in der Erde, da bläst er sie an, dass sie verdorren, und ein Wirbelsturm führt sie weg wie Spreu. 25 Mit wem wollt ihr mich also vergleichen, dem ich gleich sei?, spricht der Heilige. 26 Hebt eure Augen in die Höhe und seht! Wer hat all dies geschaffen? Er führt ihr Heer vollzählig heraus und ruft sie alle mit Namen; seine Macht und starke Kraft ist so groß, dass nicht eins von ihnen fehlt. (Бут 1:14; Пс 147:4) 27 Warum sprichst du denn, Jakob, und du, Israel, sagst: »Mein Weg ist dem HERRN verborgen, und mein Recht geht an meinem Gott vorüber«? 28 Weißt du nicht? Hast du nicht gehört? Der HERR, der ewige Gott, der die Enden der Erde geschaffen hat, wird nicht müde noch matt, sein Verstand ist unausforschlich. 29 Er gibt dem Müden Kraft und Stärke genug dem Unvermögenden. 30 Jünglinge werden müde und matt, und Männer straucheln und fallen; 31 aber die auf den HERRN harren, kriegen neue Kraft, dass sie auffahren mit Flügeln wie Adler, dass sie laufen und nicht matt werden, dass sie wandeln und nicht müde werden. (Пс 103:5)