Єремії 33:3 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 У володінні царя Йоакима, сина Йосії, було це слово від Господа: 2 Так сказав Господь: Стань у дворі Господнього дому і скажеш усім юдеям, що приходять поклонитися в Господньому домі, усі слова, які Я тобі заповів їм сказати, не віднімеш жодного слова. 3 Може послухають і відвернуться — кожний зі своєї поганої дороги, і спинюся від зла, яке Я замислюю їм зробити через зло їхніх задумів. 4 І скажеш: Так сказав Господь: Якщо Мене не послухаєте, щоб ходити в Моїх заповідях, які Я дав перед вашим обличчям, 5 щоб послухати слова Моїх рабів-пророків, яких Я посилаю до вас вдосвіта, і Я послав, та ви Мене не вислухали, 6 і дам цей дім, як Силом, і місто дам на прокляття всім народам усієї землі. 7 І почули священики та фальшиві пророки і весь народ, як Єремія говорив ці слова в Господньому домі. 8 І сталося, як Єремія перестав говорити все, що йому заповів Господь сказати всьому народові, то схопили його священики, фальшиві пророки і весь народ, кажучи: Нехай неодмінно помре^[1]! 9 Тому що ти пророкував Господнім Іменем, кажучи: Так, як Силом, буде цей дім, і це місто опустіє від жильців. І весь народ зібрався проти Єремії в Господньому домі. 10 І володарі Юди почули це слово, і прийшли з дому царя до Господнього дому, і сіли при вході до нової брами Господнього дому. 11 І сказали священики та фальшиві пророки до володарів та до всього народу: Засудження смерті для цього чоловіка, бо він пророкував проти цього міста, як ви і почули вашими вухами. 12 І промовив Єремія до володарів і до всього народу, кажучи: Господь мене послав пророкувати проти цього дому і проти цього міста всі слова, які ви почули. 13 А тепер зробіть кращими ваші дороги та ваші діла і послухайтеся голосу Господа, і Господь стримається від зла, яке Він виказав проти вас. 14 І ось я у ваших руках. Зробіть зі мною, як вважаєте за потрібне і як вам краще. 15 Але лиш достеменно знайте^[2], що коли мене вб’єте, то даєте невинну кров на вас, на це місто і на тих, що в ньому живуть. Адже по правді мене послав Господь до вас промовляти до ваших вух усі ці слова. 16 І сказали володарі та весь народ священикам і фальшивим пророкам: Немає для цього чоловіка засудження смерті, бо він заговорив до нас Іменем нашого Господа Бога. 17 І встали мужі зі старійшин землі, і сказали всьому зборові народу: 18 У дні Езекії, царя Юди, був Міхея, моратієць, і він сказав усьому народові Юди: Так сказав Господь: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим буде непрохідним, а гора дому — лісовим гаєм! 19 Хіба справді вигубив^[3] його Езекія і весь Юда? Чи не злякалися Господа і не помолилися до Господнього обличчя, і стримався Господь від зла, яке вимовив на них? І ми зробили велике зло проти наших душ. 20 І була людина, що пророкувала Господнім Іменем, — Урія, син Самея з Каріятіяріма, і він пророкував про цю землю згідно з усіма словами Єремії. 21 І почув цар Йоаким і всі володарі всі його слова, і шукали його вбити, та Урія почув і пішов до Єгипту. 22 І цар послав мужів у Єгипет, 23 і вивели його звідти, і ввели його до царя, і він побив його мечем та кинув його до гробниці синів його народу. 24 Лише рука Ахікама, сина Сафана, була з Єремією, щоби його не видати в руки народу, аби його не погубити.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Gottes zweite Antwort

1 Und des HERRN Wort geschah zu Jeremia zum zweiten Mal, als er noch im Wachthof gefangen war: (Єр 32:2) 2 So spricht der HERR, der die Erde gemacht, sie gebildet und gegründet hat – HERR ist sein Name: 3 Rufe mich an, so will ich dir antworten und will dir kundtun große und unfassbare Dinge, von denen du nichts weißt. 4 Denn so spricht der HERR, der Gott Israels, von den Häusern dieser Stadt und von den Häusern der Könige Judas, die abgebrochen wurden, um Bollwerke zu machen zur Abwehr (Іс 22:10) 5 im Kampf gegen die Chaldäer und um sie zu füllen mit den Leichnamen der Menschen, die ich in meinem Zorn und Grimm erschlagen habe, als ich mein Angesicht vor dieser Stadt verbarg um all ihrer Bosheit willen: 6 Siehe, ich will sie heilen und gesund machen und will ihnen dauernden Frieden gewähren. (Єр 30:17) 7 Denn ich will das Geschick Judas und das Geschick Israels wenden und will sie bauen wie im Anfang (Єр 24:6; Єр 29:14) 8 und will sie reinigen von aller Missetat, womit sie wider mich gesündigt haben; und will ihnen vergeben alle Missetaten, womit sie wider mich gesündigt und gefrevelt haben. (Єр 31:34; Єр 50:20) 9 Und das soll mein Ruhm und meine Wonne, mein Preis und meine Ehre sein unter allen Völkern auf Erden, wenn sie all das Gute hören, das ich ihnen tue. Und sie werden sich verwundern und entsetzen über all das Gute und über all das Heil, das ich Jerusalem geben will. (Єр 13:11) 10 So spricht der HERR: An diesem Ort, von dem ihr sagt: »Er ist wüst, ohne Menschen und Vieh«, in den Städten Judas und auf den Gassen Jerusalems, die so verwüstet sind, dass niemand mehr darin ist, weder Menschen noch Vieh, (Єр 32:43) 11 wird man dennoch wieder hören den Jubel der Freude und Wonne, die Stimme des Bräutigams und der Braut und die Stimme derer, die da sagen: »Danket dem HERRN Zebaoth; denn der HERR ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich«, wenn sie Dankopfer bringen zum Hause des HERRN. Denn ich will das Geschick des Landes wenden, dass es werde, wie es im Anfang war, spricht der HERR. (1Езд 3:11; Пс 106:1; Єр 7:34) 12 So spricht der HERR Zebaoth: An diesem Ort, der so wüst ist, dass weder Menschen noch Vieh darin sind, und in allen seinen Städten werden dennoch wieder Auen sein für die Hirten, die da Herden weiden. 13 In den Städten auf dem Gebirge und in den Städten des Hügellandes und in den Städten des Südlandes, im Lande Benjamin und um Jerusalem her und in den Städten Judas sollen dennoch wieder die Herden gezählt aus- und einziehen, spricht der HERR. (Єр 32:44)

Der ewige Bund mit David und den Leviten

14 Siehe, es kommt die Zeit, spricht der HERR, dass ich das gnädige Wort erfüllen will, das ich zum Hause Israel und zum Hause Juda geredet habe. (Єр 23:5) 15 In jenen Tagen und zu jener Zeit will ich dem David einen gerechten Spross aufgehen lassen; der soll Recht und Gerechtigkeit schaffen im Lande. (Зах 3:8; Зах 6:12) 16 Zu derselben Zeit soll Juda geholfen werden und Jerusalem sicher wohnen, und man wird es nennen »Der HERR ist unsere Gerechtigkeit«. (Повт 33:28) 17 Denn so spricht der HERR: Es soll David niemals fehlen an einem, der auf dem Thron des Hauses Israel sitzt. (2Сам 7:12; 1Цар 2:4; 1Цар 9:5; Пс 89:30)

2Сам 7:121Цар 2:41Цар 9:5Пс 89:30

18 Und den levitischen Priestern soll’s niemals fehlen an einem, der täglich vor meinem Angesicht Brandopfer darbringt und Speisopfer in Rauch aufgehen lässt und Opfer schlachtet. 19 Und des HERRN Wort geschah zu Jeremia: 20 So spricht der HERR: Wenn mein Bund mit Tag und Nacht aufhörte, dass nicht mehr Tag und Nacht wären zu ihrer Zeit, (Бут 8:22; Єр 31:35) 21 so würde auch mein Bund aufhören mit meinem Knecht David, dass er keinen Sohn mehr hätte als König auf seinem Thron, und mit den Leviten, den Priestern, meinen Dienern. (Чис 25:12) 22 Wie man des Himmels Heer nicht zählen noch den Sand am Meer messen kann, so will ich mehren die Nachkommen Davids, meines Knechts, und die Leviten, die mir dienen. (Бут 15:5; Бут 22:17) 23 Und des HERRN Wort geschah zu Jeremia: 24 Hast du nicht gemerkt, was diese Leute reden: »Die beiden Geschlechter, die der HERR auserwählt hatte, hat er verworfen«, und sie verachten mein Volk, als sei es kein Volk mehr in ihren Augen. 25 So spricht der HERR: Wenn ich jemals meinen Bund nicht hielte mit Tag und Nacht noch die Ordnungen des Himmels und der Erde, 26 so wollte ich auch verwerfen die Nachkommen Jakobs und Davids, meines Knechts, dass ich nicht mehr aus seinem Geschlecht Herrscher nähme über die Nachkommen Abrahams, Isaaks und Jakobs. Denn ich will ihr Geschick wenden und mich über sie erbarmen.