1Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.2І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.3І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова[1]. Однак вирок, винесений ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.4Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару,[2] щоб зберегти для суду;5і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;6і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,7проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних8(адже праведник, живучи між ними, день у день мучив свою праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),9то Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,10особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. Вони зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних[3],11тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.12Але ці люди зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, самі будуть забиті у своїй зіпсованості,13прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.14Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.15Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, сина Восора, який полюбив неправедну нагороду.16Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.17Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.18Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.19Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.20Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.21Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.22Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини»,[4] а також: «Помита свиня повертається валятися в багні»[5].