1Правдиве це твердження: якщо хтось прагне бути єпископом, то бажає доброго діла.2Однак єпископом має бути людина, якій не можна дорікнути: чоловік однієї жінки, стриманий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати,3не схильний до пияцтва, не забіяка, а лагідний, не сварливий, не грошолюб,4має добре керувати своїм власним домом, тримати дітей у покорі, з усією повагою.5(Адже коли хтось не знає, як керувати своїм власним домом, то як наглядатиме за Божою церквою?)6Він не має бути новонаверненим, щоби, загордившись, не впав під той осуд, що й диявол.7Він повинен мати добре свідчення від тих, що зовні, щоб не впав у зневагу та не потрапив у пастку диявола.8Диякони теж мають бути поважними, не дволичними в мові, не схильними до надмірного споживання вина, не охочими до брудної наживи.9Вони повинні триматися таємниці віри з чистим сумлінням.10Їх треба спочатку випробувати, і, якщо вони бездоганні, нехай служать як диякони.11Так само й жінки мають бути поважними, не займатися плітками, мають бути розважливими, вірними в усьому.12Диякони нехай будуть чоловіками однієї жінки й нехай добре керують дітьми та своїм домом.13Адже ті, хто добре виконує служіння диякона, здобувають собі добру репутацію та велику впевненість у вірі, яка є в Христі Ісусі.
Причини Павлових настанов
14Пишу тобі це, сподіваючись незабаром прийти до тебе,15щоб, коли забарюся, ти знав, як треба поводитися в Божому Домі, яким є Церква Бога Живого, стовп та основа істини.16Безперечно, великою є таємниця набожності: «Той, Хто явився в тілі, був виправданий Духом,[1] Його бачили ангели, Його проповідували між народами, у Нього повірили у світі, Він вознісся у славу».