від Biblica1Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за ізраїльтян – про їхнє спасіння.2Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання.3Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності.4Бо Христос є метою Закону[1] для виправдання кожного, хто вірить.5Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».[2]6Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“[3] (щоб привести Христа додолу)7або „Хто зійде в безодню?“[4] (щоб Христа воскресити з мертвих)».8Але що каже Писання? «Слово біля тебе, у твоїх устах і у твоєму серці».[5] Це слова віри, яку ми проповідуємо.9Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний.10Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння.11Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».[6]12Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його,13бо«кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».[7]14Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника?15І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»[8]16Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»[9]17Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа.18Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки! «По всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова».[10] (Пс 18:5)19Ще раз запитую: хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: «Я спонукаю вас до ревнощів через тих, хто не є народом; через народ, який не має розуміння, роздратую вас».[11]20А Ісая сміливо каже: «Мене знайшли ті, хто не шукав; Я відкрив Себе тим, хто не питав про Мене».[12]21А про Ізраїль він каже: «Цілий день Я простягав Свої руки до непокірного й впертого народу».[13]