1Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали:2―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук.3Він же відповів їм: ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?4Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір»,[1] а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»[2]5Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,6той може не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.7Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:8«Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене.9Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».[3]
Справжня нечистота
10Покликавши народ, Ісус промовив до них: «Слухайте та зрозумійте!11Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».12Тоді учні підійшли до Нього й сказали: ―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши ці слова?13Ісус відповів: ―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена.14Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.15Петро у відповідь сказав: ―Поясни нам цю притчу.16Тоді Ісус запитав: ―Невже ви ще не розумієте?17Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть?18А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину.19Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство.20Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини.
Віра ханаанеянки
21Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона.22І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи: ―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.23Але Ісус нічого не відповів їй. Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи: ―Допоможи їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.24У відповідь Він сказав: ―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.25Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала: ―Господи, допоможи мені!26Він же відповів: ―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.27Проте вона сказала: ―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.28Тоді Ісус відповів їй: ―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш. І тієї ж миті її донька була зцілена.
Зцілення багатьох людей
29Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.30І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших хворих. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.31Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус годує чотири тисячі
32Ісус же покликав Своїх учнів та сказав: ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі.33Учні спитали Його: ―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп?34Ісус сказав їм: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім і декілька малих рибин.35Він звелів людям сісти на землю.36Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні роздали людям.37Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.38Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.39Відпустивши людей, Ісус сів у човен та відплив до землі Магадана.