Synopse der Evangelien

Притча про таланти

14 Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно. 15 Одному дав п’ять талантів*, другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив. 16 Той, що отримав п’ять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще п’ять. 17 Так само й той, що отримав два, заробив ще два. 18 А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря. 19 Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними. 20 Прийшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив п’ять талантів, ось я заробив ще п’ять талантів». 21 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 22 Прийшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, ти мені доручив два таланти, ось я заробив ще два таланти». 23 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 24 Прийшов і той, що отримав один талант, і сказав: «Господарю, я знав, що ти жорстока людина: жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не розкидав. 25 Я побоявся та пішов і сховав у землю твій талант. Ось твоє!» 26 Господар сказав йому: «Злий та лукавий рабе! Ти знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не розкидав?» 27 Тобі слід було вкласти моє срібло в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком. 28 Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів. 29 Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться. 30 А цього негідного раба викиньте в зовнішню темряву, там буде плач та скрегіт зубів.

12 Отже, Він сказав: —Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати царство та повернутися. 13 Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять мін* і сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!» 14 Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!» 15 Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток. 16 Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!» 17 Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!» 18 Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла п’ять мін!» 19 Господар сказав: «І ти володій п’ятьма містами!» 20 Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину. 21 Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!» 22 Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв? 23 Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?» 24 І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін». 25 Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!» 26 Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться. 27 А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною.