Psalm 30,15 | Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. Псалом Давидів. 2 На Тебе, я ГОСПОДИ, покладаю надію, тож нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності! 3 Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене. 4 Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною. 5 Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище. 6 У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, ГОСПОДИ, Боже істини. 7 Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на ГОСПОДА. 8 Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця 9 й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці. 10 Помилуй мене, ГОСПОДИ, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє. 11 Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися. 12 Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто добре знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене. 13 Забутий я в серцях їхніх, немов померлий; став я немов розбитий глек. 14 Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати. 15 Але я на Тебе надію покладаю, ГОСПОДИ! Кажу я: «Ти мій Бог!» 16 У Твоїй руці час мого життя; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує. 17 Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй. 18 ГОСПОДИ, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. 19 Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством. 20 Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських* для тих, хто надію покладає на Тебе! 21 Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя* від підступних змов людських, ховаєш їх у наметі Своєму від лайливих язиків. 22 Благословенний ГОСПОДЬ, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному ворогами місті. 23 Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе. 24 Любіть ГОСПОДА, усі вірні Його! Оберігає ГОСПОДЬ відданих Йому та відплачує сповна гордим. 25 Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на ГОСПОДА сподівається.