Psalm 103 | Новий Переклад Українською

1 Благослови, душе моя, ГОСПОДА! ГОСПОДИ, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич. 2 Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало; 3 закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру. 4 Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню. 5 Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків! 6 Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води, 7 та від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки. 8 Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них. 9 Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі. 10 Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони, 11 напувають усіх звірів польових; там втамовують свою спрагу дикі віслюки. 12 При водах тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос. 13 Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля. 14 Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі, 15 і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини. 16 Насичуються дерева ГОСПОДНІ, кедри ліванські, які Він насадив. 17 Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах. 18 Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.* 19 Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити. 20 Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові. 21 Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу. 22 Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво. 23 Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора. 24 Які численні діяння Твої, ГОСПОДИ! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми. 25 Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі. 26 Там ходять кораблі, там цей Левіятан,* якого Ти створив, щоб бавився він у морі. 27 Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно. 28 Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом. 29 Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох земний. 30 Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі. 31 Нехай буде слава ГОСПОДНЯ навіки, нехай радіє ГОСПОДЬ діянням Своїм! 32 Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять. 33 Я співатиму ГОСПОДЕВІ усе життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую. 34 Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в ГОСПОДІ. 35 Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, ГОСПОДА! Алілуя!