Markus 9 | Новий Переклад Українською

1 І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».

Преображення Ісуса

2 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними: 3 Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити. 4 І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом. 5 Петро сказав Ісусові: «Равві*, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». 6 Бо не знав, що сказати, такі налякані були. 7 Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!» 8 І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса. 9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. 10 Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих. 11 Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим? 12 Ісус відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим. 13 Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.

Зцілення одержимого хлопця

14 Повернувшись до інших учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними. 15 Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його. 16 Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними? 17 Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти. 18 Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли. 19 Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене! 20 І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота. 21 Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства. 22 Часто дух кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами. 23 Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує! 24 Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству. 25 Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!» 26 Скрикнувши, дух сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. 27 Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав. 28 Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона? 29 Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.

Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння

30 Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. Ісус не хотів, щоб хтось дізнався про це, 31 бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне». 32 Однак учні не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.

Хто найбільший у Царстві Небесному?

33 Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, Ісус запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі? 34 Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший. 35 Тоді Ісус присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх. 36 Ісус узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм: 37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.

Хто не проти нас, той за нас

38 Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами. 39 Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене. 40 Той, хто не проти нас, той за нас. 41 Адже хто подасть вам чашу води в ім’я Моє, бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.

Про спокуси

42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море. 43 Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, 44 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.* 45 Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, 46 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.* 47 Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну, 48 «де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».* 49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю. 50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.

New International Version

1 And he said to them, ‘Truly I tell you, some who are standing here will not taste death before they see that the kingdom of God has come with power.’

The transfiguration

2 After six days Jesus took Peter, James and John with him and led them up a high mountain, where they were all alone. There he was transfigured before them. 3 His clothes became dazzling white, whiter than anyone in the world could bleach them. 4 And there appeared before them Elijah and Moses, who were talking with Jesus. 5 Peter said to Jesus, ‘Rabbi, it is good for us to be here. Let us put up three shelters – one for you, one for Moses and one for Elijah.’ 6 (He did not know what to say, they were so frightened.) 7 Then a cloud appeared and covered them, and a voice came from the cloud: ‘This is my Son, whom I love. Listen to him!’ 8 Suddenly, when they looked around, they no longer saw anyone with them except Jesus. 9 As they were coming down the mountain, Jesus gave them orders not to tell anyone what they had seen until the Son of Man had risen from the dead. 10 They kept the matter to themselves, discussing what ‘rising from the dead’ meant. 11 And they asked him, ‘Why do the teachers of the law say that Elijah must come first?’ 12 Jesus replied, ‘To be sure, Elijah does come first, and restores all things. Why then is it written that the Son of Man must suffer much and be rejected? 13 But I tell you, Elijah has come, and they have done to him everything they wished, just as it is written about him.’

Jesus heals a boy possessed by an impure spirit

14 When they came to the other disciples, they saw a large crowd around them and the teachers of the law arguing with them. 15 As soon as all the people saw Jesus, they were overwhelmed with wonder and ran to greet him. 16 ‘What are you arguing with them about?’ he asked. 17 A man in the crowd answered, ‘Teacher, I brought you my son, who is possessed by a spirit that has robbed him of speech. 18 Whenever it seizes him, it throws him to the ground. He foams at the mouth, gnashes his teeth and becomes rigid. I asked your disciples to drive out the spirit, but they could not.’ 19 ‘You unbelieving generation,’ Jesus replied, ‘how long shall I stay with you? How long shall I put up with you? Bring the boy to me.’ 20 So they brought him. When the spirit saw Jesus, it immediately threw the boy into a convulsion. He fell to the ground and rolled around, foaming at the mouth. 21 Jesus asked the boy’s father, ‘How long has he been like this?’ ‘From childhood,’ he answered. 22 ‘It has often thrown him into fire or water to kill him. But if you can do anything, take pity on us and help us.’ 23 ‘ “If you can”?’ said Jesus. ‘Everything is possible for one who believes.’ 24 Immediately the boy’s father exclaimed, ‘I do believe; help me overcome my unbelief!’ 25 When Jesus saw that a crowd was running to the scene, he rebuked the impure spirit. ‘You deaf and mute spirit,’ he said, ‘I command you, come out of him and never enter him again.’ 26 The spirit shrieked, convulsed him violently and came out. The boy looked so much like a corpse that many said, ‘He’s dead.’ 27 But Jesus took him by the hand and lifted him to his feet, and he stood up. 28 After Jesus had gone indoors, his disciples asked him privately, ‘Why couldn’t we drive it out?’ 29 He replied, ‘This kind can come out only by prayer.*’

Jesus predicts his death a second time

30 They left that place and passed through Galilee. Jesus did not want anyone to know where they were, 31 because he was teaching his disciples. He said to them, ‘The Son of Man is going to be delivered into the hands of men. They will kill him, and after three days he will rise.’ 32 But they did not understand what he meant and were afraid to ask him about it. 33 They came to Capernaum. When he was in the house, he asked them, ‘What were you arguing about on the road?’ 34 But they kept quiet because on the way they had argued about who was the greatest. 35 Sitting down, Jesus called the Twelve and said, ‘Anyone who wants to be first must be the very last, and the servant of all.’ 36 He took a little child whom he placed among them. Taking the child in his arms, he said to them, 37 ‘Whoever welcomes one of these little children in my name welcomes me; and whoever welcomes me does not welcome me but the one who sent me.’

Whoever is not against us is for us

38 ‘Teacher,’ said John, ‘we saw someone driving out demons in your name and we told him to stop, because he was not one of us.’ 39 ‘Do not stop him,’ Jesus said. ‘For no-one who does a miracle in my name can in the next moment say anything bad about me, 40 for whoever is not against us is for us. 41 Truly I tell you, anyone who gives you a cup of water in my name because you belong to the Messiah will certainly not lose their reward.

Causing to stumble

42 ‘If anyone causes one of these little ones – those who believe in me – to stumble, it would be better for them if a large millstone were hung round their neck and they were thrown into the sea. 43 If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter life maimed than with two hands to go into hell, where the fire never goes out.* 45 And if your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter life crippled than to have two feet and be thrown into hell.* 47 And if your eye causes you to stumble, pluck it out. It is better for you to enter the kingdom of God with one eye than to have two eyes and be thrown into hell, 48 where ‘ “the worms that eat them do not die, and the fire is not quenched.” 49 Everyone will be salted with fire. 50 ‘Salt is good, but if it loses its saltiness, how can you make it salty again? Have salt among yourselves, and be at peace with each other.’

Markus 9 | Новий Переклад Українською New International Version