Lukas 23 | Новий Переклад Українською

Ісус перед Пилатом

1 Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата. 2 Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем. 3 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це! 4 Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини. 5 Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.

Ісус перед Іродом

6 Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин. 7 І дізнавшись, що Ісус із території, яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі. 8 Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про Ісуса та сподівався побачити від Нього якесь знамення. 9 І ставив Йому багато запитань, але Ісус нічого не відповідав. 10 Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його. 11 Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув Ісуса в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата. 12 Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.

Ісуса засуджено на смерть

13 Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ 14 та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте. 15 Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті. 16 Тож я Його покараю й відпущу. 17 На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.* 18 Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву! 19 Варавва був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство. 20 Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив. 21 Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його! 22 Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу! 23 Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб Ісуса було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого. 24 Пилат погодився виконати їхню вимогу. 25 Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на розп’яття, як вони вимагали.

Розп’яття Ісуса

26 Коли повели Ісуса, то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом. 27 Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його. 28 Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими. 29 Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“ 30 Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“ і пагорбам: „Покрийте нас!“* 31 Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?» 32 Разом з Ісусом вели на страту двох злочинців. 33 Коли вони прийшли на місце, яке звалося«місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього. 34 Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб. 35 Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!» 36 Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина 37 й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!» 38 Над Ним був напис: це цар юдеїв. 39 Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас! 40 А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого. 42 І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє! 43 Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.

Смерть Ісуса

44 Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години*. 45 Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл. 46 Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!»* Сказавши це, віддав дух. 47 Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!» 48 Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди. 49 Усі, хто знав Ісуса, і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.

Поховання Ісуса

50 І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний. 51 Він не погодився з їхнім планом і рішенням. Йосиф походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого. 52 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса. 53 І знявши тіло, обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили. 54 Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала. 55 Жінки, які прийшли разом з Ісусом із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло Ісуса. 56 Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.

New International Version

1 Then the whole assembly rose and led him off to Pilate. 2 And they began to accuse him, saying, ‘We have found this man subverting our nation. He opposes payment of taxes to Caesar and claims to be Messiah, a king.’ 3 So Pilate asked Jesus, ‘Are you the king of the Jews?’ ‘You have said so,’ Jesus replied. 4 Then Pilate announced to the chief priests and the crowd, ‘I find no basis for a charge against this man.’ 5 But they insisted, ‘He stirs up the people all over Judea by his teaching. He started in Galilee and has come all the way here.’ 6 On hearing this, Pilate asked if the man was a Galilean. 7 When he learned that Jesus was under Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem at that time. 8 When Herod saw Jesus, he was greatly pleased, because for a long time he had been wanting to see him. From what he had heard about him, he hoped to see him perform a sign of some sort. 9 He plied him with many questions, but Jesus gave him no answer. 10 The chief priests and the teachers of the law were standing there, vehemently accusing him. 11 Then Herod and his soldiers ridiculed and mocked him. Dressing him in an elegant robe, they sent him back to Pilate. 12 That day Herod and Pilate became friends – before this they had been enemies. 13 Pilate called together the chief priests, the rulers and the people, 14 and said to them, ‘You brought me this man as one who was inciting the people to rebellion. I have examined him in your presence and have found no basis for your charges against him. 15 Neither has Herod, for he sent him back to us; as you can see, he has done nothing to deserve death. 16 Therefore, I will punish him and then release him.’* 18 But the whole crowd shouted, ‘Away with this man! Release Barabbas to us!’ 19 (Barabbas had been thrown into prison for an insurrection in the city, and for murder.) 20 Wanting to release Jesus, Pilate appealed to them again. 21 But they kept shouting, ‘Crucify him! Crucify him!’ 22 For the third time he spoke to them: ‘Why? What crime has this man committed? I have found in him no grounds for the death penalty. Therefore I will have him punished and then release him.’ 23 But with loud shouts they insistently demanded that he be crucified, and their shouts prevailed. 24 So Pilate decided to grant their demand. 25 He released the man who had been thrown into prison for insurrection and murder, the one they asked for, and surrendered Jesus to their will.

The crucifixion of Jesus

26 As the soldiers led him away, they seized Simon from Cyrene, who was on his way in from the country, and put the cross on him and made him carry it behind Jesus. 27 A large number of people followed him, including women who mourned and wailed for him. 28 Jesus turned and said to them, ‘Daughters of Jerusalem, do not weep for me; weep for yourselves and for your children. 29 For the time will come when you will say, “Blessed are the childless women, the wombs that never bore and the breasts that never nursed!” 30 Then ‘ “they will say to the mountains, ‘Fall on us!’ and to the hills, ‘Cover us!’ ” 31 For if people do these things when the tree is green, what will happen when it is dry?’ 32 Two other men, both criminals, were also led out with him to be executed. 33 When they came to the place called the Skull, they crucified him there, along with the criminals – one on his right, the other on his left. 34 Jesus said, ‘Father, forgive them, for they do not know what they are doing.’* And they divided up his clothes by casting lots. 35 The people stood watching, and the rulers even sneered at him. They said, ‘He saved others; let him save himself if he is God’s Messiah, the Chosen One.’ 36 The soldiers also came up and mocked him. They offered him wine vinegar 37 and said, ‘If you are the king of the Jews, save yourself.’ 38 There was a written notice above him, which read: This is the king of the Jews. 39 One of the criminals who hung there hurled insults at him: ‘Aren’t you the Messiah? Save yourself and us!’ 40 But the other criminal rebuked him. ‘Don’t you fear God,’ he said, ‘since you are under the same sentence? 41 We are punished justly, for we are getting what our deeds deserve. But this man has done nothing wrong.’ 42 Then he said, ‘Jesus, remember me when you come into your kingdom.*’ 43 Jesus answered him, ‘Truly I tell you, today you will be with me in paradise.’

The death of Jesus

44 It was now about noon, and darkness came over the whole land until three in the afternoon, 45 for the sun stopped shining. And the curtain of the temple was torn in two. 46 Jesus called out with a loud voice, ‘Father, into your hands I commit my spirit.’ When he had said this, he breathed his last. 47 The centurion, seeing what had happened, praised God and said, ‘Surely this was a righteous man.’ 48 When all the people who had gathered to witness this sight saw what took place, they beat their breasts and went away. 49 But all those who knew him, including the women who had followed him from Galilee, stood at a distance, watching these things.

The burial of Jesus

50 Now there was a man named Joseph, a member of the Council, a good and upright man, 51 who had not consented to their decision and action. He came from the Judean town of Arimathea, and he himself was waiting for the kingdom of God. 52 Going to Pilate, he asked for Jesus’ body. 53 Then he took it down, wrapped it in linen cloth and placed it in a tomb cut in the rock, one in which no-one had yet been laid. 54 It was Preparation Day, and the Sabbath was about to begin. 55 The women who had come with Jesus from Galilee followed Joseph and saw the tomb and how his body was laid in it. 56 Then they went home and prepared spices and perfumes. But they rested on the Sabbath in obedience to the commandment.

Lukas 23 | Новий Переклад Українською New International Version