Lukas 10 | Новий Переклад Українською

Служіння сімдесяти учнів

1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох* учнів і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти. 2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої. 3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків. 4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте. 5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“ 6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас. 7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім. 8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте все, що покладуть перед вами. 9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“ 10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть: 11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“ 12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день суду, ніж тому місту. 13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі. 14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам. 15 І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш!* 16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».

Повернення сімдесяти учнів

17 Сімдесят учнів повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє. 18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка. 19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. 20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.

Радість Ісуса

21 У той час Ісус зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля. 22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити». 23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. 24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.

Добрий самарянин

25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? 26 Ісус відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш? 27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм»* і«ближнього свого – як самого себе».* 28 Ісус же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити! 29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній? 30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим. 31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього. 32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі. 33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним. 34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним. 35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь». 36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників? 37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.

Ісус відвідує Марту та Марію

38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім. 39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова. 40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені. 41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами, 42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.

New International Version

Jesus sends out the seventy-two

1 After this the Lord appointed seventy-two* others and sent them two by two ahead of him to every town and place where he was about to go. 2 He told them, ‘The harvest is plentiful, but the workers are few. Ask the Lord of the harvest, therefore, to send out workers into his harvest field. 3 Go! I am sending you out like lambs among wolves. 4 Do not take a purse or bag or sandals; and do not greet anyone on the road. 5 ‘When you enter a house, first say, “Peace to this house.” 6 If someone who promotes peace is there, your peace will rest on them; if not, it will return to you. 7 Stay there, eating and drinking whatever they give you, for the worker deserves his wages. Do not move around from house to house. 8 ‘When you enter a town and are welcomed, eat what is offered to you. 9 Heal those there who are ill and tell them, “The kingdom of God has come near to you.” 10 But when you enter a town and are not welcomed, go into its streets and say, 11 “Even the dust of your town we wipe from our feet as a warning to you. Yet be sure of this: the kingdom of God has come near.” 12 I tell you, it will be more bearable on that day for Sodom than for that town. 13 ‘Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the miracles that were performed in you had been performed in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes. 14 But it will be more bearable for Tyre and Sidon at the judgment than for you. 15 And you, Capernaum, will you be lifted to the heavens? No, you will go down to Hades.* 16 ‘Whoever listens to you listens to me; whoever rejects you rejects me; but whoever rejects me rejects him who sent me.’ 17 The seventy-two returned with joy and said, ‘Lord, even the demons submit to us in your name.’ 18 He replied, ‘I saw Satan fall like lightning from heaven. 19 I have given you authority to trample on snakes and scorpions and to overcome all the power of the enemy; nothing will harm you. 20 However, do not rejoice that the spirits submit to you, but rejoice that your names are written in heaven.’ 21 At that time Jesus, full of joy through the Holy Spirit, said, ‘I praise you, Father, Lord of heaven and earth, because you have hidden these things from the wise and learned, and revealed them to little children. Yes, Father, for this is what you were pleased to do. 22 ‘All things have been committed to me by my Father. No-one knows who the Son is except the Father, and no-one knows who the Father is except the Son and those to whom the Son chooses to reveal him.’ 23 Then he turned to his disciples and said privately, ‘Blessed are the eyes that see what you see. 24 For I tell you that many prophets and kings wanted to see what you see but did not see it, and to hear what you hear but did not hear it.’

The parable of the good Samaritan

25 On one occasion an expert in the law stood up to test Jesus. ‘Teacher,’ he asked, ‘what must I do to inherit eternal life?’ 26 ‘What is written in the Law?’ he replied. ‘How do you read it?’ 27 He answered, ‘ “Love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your strength and with all your mind”; and, “Love your neighbour as yourself.” ’ 28 ‘You have answered correctly,’ Jesus replied. ‘Do this and you will live.’ 29 But he wanted to justify himself, so he asked Jesus, ‘And who is my neighbour?’ 30 In reply Jesus said: ‘A man was going down from Jerusalem to Jericho, when he was attacked by robbers. They stripped him of his clothes, beat him and went away, leaving him half-dead. 31 A priest happened to be going down the same road, and when he saw the man, he passed by on the other side. 32 So too, a Levite, when he came to the place and saw him, passed by on the other side. 33 But a Samaritan, as he travelled, came where the man was; and when he saw him, he took pity on him. 34 He went to him and bandaged his wounds, pouring on oil and wine. Then he put the man on his own donkey, brought him to an inn and took care of him. 35 The next day he took out two denarii* and gave them to the innkeeper. “Look after him,” he said, “and when I return, I will reimburse you for any extra expense you may have.” 36 ‘Which of these three do you think was a neighbour to the man who fell into the hands of robbers?’ 37 The expert in the law replied, ‘The one who had mercy on him.’ Jesus told him, ‘Go and do likewise.’

At the home of Martha and Mary

38 As Jesus and his disciples were on their way, he came to a village where a woman named Martha opened her home to him. 39 She had a sister called Mary, who sat at the Lord’s feet listening to what he said. 40 But Martha was distracted by all the preparations that had to be made. She came to him and asked, ‘Lord, don’t you care that my sister has left me to do the work by myself? Tell her to help me!’ 41 ‘Martha, Martha,’ the Lord answered, ‘you are worried and upset about many things, 42 but few things are needed – or indeed only one.* Mary has chosen what is better, and it will not be taken away from her.’

Lukas 10 | Новий Переклад Українською New International Version