Apostelgeschichte 8 | Новий Переклад Українською

Гоніння Церкви

1 Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії. 2 Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його. 3 Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.

Филип проповідує в Самарії

4 А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили. 5 Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа. 6 Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив: 7 з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення. 8 І велика радість охопила все місто. 9 А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого. 10 Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою». 11 Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством. 12 Але коли жителі повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені. 13 Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися. 14 Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана. 15 Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа. 16 Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса. 17 Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа. 18 Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші, 19 кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа. 20 Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші. 21 У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом. 22 Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця. 23 Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою. 24 Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною. 25 Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.

Филип та ефіопський вельможа

26 Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!» 27 Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися, 28 тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю. 29 Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї». 30 Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш? 31 Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним. 32 А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст. 33 Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».* 34 Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого? 35 Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса. 36 Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним? 37 Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.* 38 Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його. 39 А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу. 40 Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.

New International Version

The church persecuted and scattered

1 And Saul approved of their killing him. On that day a great persecution broke out against the church in Jerusalem, and all except the apostles were scattered throughout Judea and Samaria. 2 Godly men buried Stephen and mourned deeply for him. 3 But Saul began to destroy the church. Going from house to house, he dragged off both men and women and put them in prison.

Philip in Samaria

4 Those who had been scattered preached the word wherever they went. 5 Philip went down to a city in Samaria and proclaimed the Messiah there. 6 When the crowds heard Philip and saw the signs he performed, they all paid close attention to what he said. 7 For with shrieks, impure spirits came out of many, and many who were paralysed or lame were healed. 8 So there was great joy in that city.

Simon the sorcerer

9 Now for some time a man named Simon had practised sorcery in the city and amazed all the people of Samaria. He boasted that he was someone great, 10 and all the people, both high and low, gave him their attention and exclaimed, ‘This man is rightly called the Great Power of God.’ 11 They followed him because he had amazed them for a long time with his sorcery. 12 But when they believed Philip as he proclaimed the good news of the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptised, both men and women. 13 Simon himself believed and was baptised. And he followed Philip everywhere, astonished by the great signs and miracles he saw. 14 When the apostles in Jerusalem heard that Samaria had accepted the word of God, they sent Peter and John to Samaria. 15 When they arrived, they prayed for the new believers there that they might receive the Holy Spirit, 16 because the Holy Spirit had not yet come on any of them; they had simply been baptised in the name of the Lord Jesus. 17 Then Peter and John placed their hands on them, and they received the Holy Spirit. 18 When Simon saw that the Spirit was given at the laying on of the apostles’ hands, he offered them money 19 and said, ‘Give me also this ability so that everyone on whom I lay my hands may receive the Holy Spirit.’ 20 Peter answered: ‘May your money perish with you, because you thought you could buy the gift of God with money! 21 You have no part or share in this ministry, because your heart is not right before God. 22 Repent of this wickedness and pray to the Lord in the hope that he may forgive you for having such a thought in your heart. 23 For I see that you are full of bitterness and captive to sin.’ 24 Then Simon answered, ‘Pray to the Lord for me so that nothing you have said may happen to me.’ 25 After they had further proclaimed the word of the Lord and testified about Jesus, Peter and John returned to Jerusalem, preaching the gospel in many Samaritan villages.

Philip and the Ethiopian

26 Now an angel of the Lord said to Philip, ‘Go south to the road – the desert road – that goes down from Jerusalem to Gaza.’ 27 So he started out, and on his way he met an Ethiopian* eunuch, an important official in charge of all the treasury of the Kandake, queen of the Ethiopians. This man had gone to Jerusalem to worship, 28 and on his way home was sitting in his chariot reading the Book of Isaiah the prophet. 29 The Spirit told Philip, ‘Go to that chariot and stay near it.’ 30 Then Philip ran up to the chariot and heard the man reading Isaiah the prophet. ‘Do you understand what you are reading?’ Philip asked. 31 ‘How can I,’ he said, ‘unless someone explains it to me?’ So he invited Philip to come up and sit with him. 32 This is the passage of Scripture the eunuch was reading: ‘He was led like a sheep to the slaughter, and as a lamb before its shearer is silent, so he did not open his mouth. 33 In his humiliation he was deprived of justice. Who can speak of his descendants? For his life was taken from the earth.’* 34 The eunuch asked Philip, ‘Tell me, please, who is the prophet talking about, himself or someone else?’ 35 Then Philip began with that very passage of Scripture and told him the good news about Jesus. 36 As they travelled along the road, they came to some water and the eunuch said, ‘Look, here is water. What can stand in the way of my being baptised?’* 38 And he gave orders to stop the chariot. Then both Philip and the eunuch went down into the water and Philip baptised him. 39 When they came up out of the water, the Spirit of the Lord suddenly took Philip away, and the eunuch did not see him again, but went on his way rejoicing. 40 Philip, however, appeared at Azotus and travelled about, preaching the gospel in all the towns until he reached Caesarea.

Apostelgeschichte 8 | Новий Переклад Українською New International Version