Apostelgeschichte 12 | Новий Переклад Українською

Убивство Якова та арешт Петра

1 У той час цар Ірод* заарештував декого з церкви, щоб заподіяти їм зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3 Побачивши, що це подобається юдеям, заарештував і Петра. Це сталося у дні свята Опрісноків. 4 Після арешту Петра посадили у в’язницю та передали під охорону чотирьом четвіркам воїнів. Ірод бажав після Пасхи вивести Петра до народу. 5 Отже, Петро був під охороною у в’язниці, а церква ревно молилася Богові за нього.

Визволення Петра з в’язниці

6 Уночі, перед тим, як Ірод збирався вивести його на суд, Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, а стражники біля дверей стерегли в’язницю. 7 Раптом з’явився ангел Господній, і світло осяяло в’язницю. Ангел, штовхнувши Петра в бік, розбудив його та сказав: «Скоріше вставай!» І ланцюги впали з Петрових рук. 8 Далі ангел сказав йому: «Підпережись та надінь сандалії». Петро зробив так. «Одягни свій плащ та йди за мною», – сказав ангел. 9 Петро вийшов за ним, не розуміючи, що все, зроблене ангелом, відбувається насправді. Йому здавалося, що він бачить видіння. 10 Вони пройшли першу та другу сторожу та підійшли до залізної брами, яка вела до міста. Брама відчинилася сама, і вони вийшли на вулицю. Коли ж вони пройшли одну вулицю, ангел раптом відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: «Тепер я дійсно бачу, що Господь надіслав свого ангела й визволив мене з Іродових рук та від усього, на що очікував юдейський народ». 12 Зрозумівши, що сталося, він пішов до дому Марії, матері Івана, якого ще називали Марком, де багато народу зібралося та молилося. 13 Петро постукав у хвіртку брами, і служниця, на ім’я Рода, вийшла відповісти. 14 Вона впізнала голос Петра, але, забувши від радощів відчинити браму, побігла сказати, що Петро стоїть біля воріт. 15 Вони сказали їй: «Ти несповна розуму!» Але вона наполягала. Тоді вони сказали: «Це, мабуть, його ангел!» 16 Однак Петро продовжував стукати. Коли ж вони відчинили, то побачили його й здивувалися. 17 Він подав їм знак рукою, щоб мовчали, та, розповівши їм, як Господь вивів його з в’язниці, сказав: «Розкажіть про це Якову та братам». Після цього він пішов у інше місце. 18 Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога, бо ніхто не знав, що сталося з Петром. 19 Ірод шукав його, та, не знайшовши, допитав стражників і наказав їх стратити. Потім він переїхав з Юдеї в Кесарію і залишився там.

Смерть Ірода

20 Ірод був дуже розгніваний на мешканців Тира й Сидона. Але вони змовилися між собою, прийшли до нього й, схиливши на свій бік Бласта, управителя царського дому, просили миру, бо їхня країна була залежна від царських земель у постачанні їжі. 21 У призначений день Ірод, вдягнувши царську одежу, сів на трон та звернувся до них із промовою. 22 Народ же вигукував: «Це голос бога, а не людини!» 23 Однак ангел Господа відразу вразив його, бо він не віддав слави Богові, і, сточений червами, Ірод помер. 24 Між тим Слово Боже продовжувало зростати та множитись.

Варнава та Савл надіслані на служіння

25 Варнава та Савл виконали служіння й повернулися з Єрусалима, узявши з собою Івана, званого Марком.

New International Version

Peter’s miraculous escape from prison

1 It was about this time that King Herod arrested some who belonged to the church, intending to persecute them. 2 He had James, the brother of John, put to death with the sword. 3 When he saw that this met with approval among the Jews, he proceeded to seize Peter also. This happened during the Festival of Unleavened Bread. 4 After arresting him, he put him in prison, handing him over to be guarded by four squads of four soldiers each. Herod intended to bring him out for public trial after the Passover. 5 So Peter was kept in prison, but the church was earnestly praying to God for him. 6 The night before Herod was to bring him to trial, Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, and sentries stood guard at the entrance. 7 Suddenly an angel of the Lord appeared and a light shone in the cell. He struck Peter on the side and woke him up. ‘Quick, get up!’ he said, and the chains fell off Peter’s wrists. 8 Then the angel said to him, ‘Put on your clothes and sandals.’ And Peter did so. ‘Wrap your cloak round you and follow me,’ the angel told him. 9 Peter followed him out of the prison, but he had no idea that what the angel was doing was really happening; he thought he was seeing a vision. 10 They passed the first and second guards and came to the iron gate leading to the city. It opened for them by itself, and they went through it. When they had walked the length of one street, suddenly the angel left him. 11 Then Peter came to himself and said, ‘Now I know without a doubt that the Lord has sent his angel and rescued me from Herod’s clutches and from everything the Jewish people were hoping would happen.’ 12 When this had dawned on him, he went to the house of Mary the mother of John, also called Mark, where many people had gathered and were praying. 13 Peter knocked at the outer entrance, and a servant named Rhoda came to answer the door. 14 When she recognised Peter’s voice, she was so overjoyed she ran back without opening it and exclaimed, ‘Peter is at the door!’ 15 ‘You’re out of your mind,’ they told her. When she kept insisting that it was so, they said, ‘It must be his angel.’ 16 But Peter kept on knocking, and when they opened the door and saw him, they were astonished. 17 Peter motioned with his hand for them to be quiet and described how the Lord had brought him out of prison. ‘Tell James and the other brothers and sisters about this,’ he said, and then he left for another place. 18 In the morning, there was no small commotion among the soldiers as to what had become of Peter.

Herod’s death

19 After Herod had a thorough search made for him and did not find him, he cross-examined the guards and ordered that they be executed. Then Herod went from Judea to Caesarea and stayed there. 20 He had been quarrelling with the people of Tyre and Sidon; they now joined together and sought an audience with him. After securing the support of Blastus, a trusted personal servant of the king, they asked for peace, because they depended on the king’s country for their food supply. 21 On the appointed day Herod, wearing his royal robes, sat on his throne and delivered a public address to the people. 22 They shouted, ‘This is the voice of a god, not of a man.’ 23 Immediately, because Herod did not give praise to God, an angel of the Lord struck him down, and he was eaten by worms and died. 24 But the word of God continued to spread and flourish.

Barnabas and Saul sent off

25 When Barnabas and Saul had finished their mission, they returned from* Jerusalem, taking with them John, also called Mark.

Apostelgeschichte 12 | Новий Переклад Українською New International Version