2.Korinther 2 | Новий Переклад Українською
1Я вирішив собі не приходити до вас знову зі скорботою.2Адже якщо я вас засмучую, то хто тоді мене звеселить, як не той, кого я засмутив?3Я написав вам так, щоб, прийшовши, не засмутитися через тих, за кого мав би радіти, адже я впевнений щодо всіх вас, що моя радість – це й ваша радість також.4Бо я написав вам із великою скорботою, болем у серці та слізьми на очах не для того, щоб ви засмучувались, але щоб пізнали мою надмірну любов до вас.
Прощення тих, хто засмучує
5Якщо ж хтось і засмутив, то засмутив не мене, а певною мірою, щоб не перебільшити, усіх вас.6Йому достатньо того покарання, яке він отримав від більшості.7Тож краще вам його пробачити та підбадьорити, щоб його не охопив смуток.8Тому я закликаю вас виявити до нього любов.9Бо я написав вам ще й для того, щоб пізнати вашу стійкість, чи ви слухняні в усьому.10Кого пробачаєте ви, того пробачаю і я. Бо те, що я простив, якщо й простив щось, то заради вас перед Христом,11щоб не дозволити сатані нас перехитрити, адже ми розуміємо його задуми.
Служителі Нового Завіту
12Коли я прибув до Троади заради Доброї Звістки Христа і мені були відкриті двері Господом,13то я не мав спокою в дусі, бо не знайшов там Тита, свого брата. Тож, попрощавшись із ними, я пішов до Македонії.14Але подяка Богові, Який завжди робить нас переможцями в Христі й повсюди розповсюджує через нас пахощі Свого пізнання.15Адже ми для Бога – Христові пахощі між спасенними та тими, що гинуть.16Для одних ми запах смерті, а для інших – запах життя. І хто на це здатний?17Бо ми, на відміну від багатьох, не наживаємося на Слові Божому, але говоримо щиро – як від Бога, перед Богом, у Христі.
Lutherbibel 2017
1Ich hatte nun dies bei mir beschlossen, dass ich nicht abermals in Traurigkeit zu euch käme.2Denn wenn ich euch traurig mache, wer macht mich dann fröhlich? Der, der von mir traurig gemacht wird?3Und ebendies habe ich geschrieben, damit ich nicht, wenn ich komme, von denen traurig gemacht werde, über die ich mich freuen sollte. Habe ich doch zu euch allen das Vertrauen, dass meine Freude euer aller Freude ist.4Denn ich schrieb euch aus großer Bedrängnis und Angst des Herzens unter vielen Tränen; nicht damit ihr betrübt werdet, sondern damit ihr die Liebe erkennt, die ich habe, besonders zu euch.
Vergebung für ein Gemeindeglied
5Wenn aber jemand Betrübnis angerichtet hat, der hat nicht mich betrübt, sondern zum Teil – damit ich nicht zu viel sage – euch alle.6Es ist genug, dass derselbe von den meisten gestraft ist,7sodass ihr ihm nun desto mehr vergeben und ihn trösten sollt, auf dass er nicht in allzu große Traurigkeit versinke.8Darum ermahne ich euch, dass ihr Liebe an ihm beweist.9Denn darum habe ich auch geschrieben, damit ich erkenne, ob ihr rechtschaffen seid, gehorsam in allen Stücken.10Wem aber ihr etwas vergebt, dem vergebe ich auch. Denn auch ich habe, wenn ich etwas zu vergeben hatte, es vergeben um euretwillen vor Christi Angesicht,11auf dass wir nicht überlistet werden vom Satan; denn uns ist nicht unbekannt, was er im Sinn hat.
Der Dienst des Paulus für die Verkündigung Christi
12Als ich aber nach Troas kam, zu predigen das Evangelium Christi, und mir eine Tür aufgetan war in dem Herrn,13da hatte ich keine Ruhe in meinem Geist, weil ich Titus, meinen Bruder, nicht fand; sondern ich nahm Abschied von ihnen und fuhr nach Makedonien.14Gott aber sei gedankt, der uns allezeit im Triumph mitführt in Christus und offenbart den Geruch seiner Erkenntnis durch uns an allen Orten!15Denn wir sind für Gott ein Wohlgeruch Christi unter denen, die gerettet werden, und unter denen, die verloren werden:16diesen ein Geruch des Todes zum Tode, jenen aber ein Geruch des Lebens zum Leben. Und wer ist dazu tüchtig?17Wir sind ja nicht wie die vielen, die mit dem Wort Gottes Geschäfte machen; sondern wie man aus Lauterkeit und aus Gott redet, so reden wir vor Gott in Christus.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.