Matthäus 17 | Новий Переклад Українською

Преображення Ісуса

1 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору. 2 Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло. 3 І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. 4 Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». 5 Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!» 6 Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися. 7 Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав: ―Встаньте, не бійтеся! 8 Підвівши свої очі, вони нікого не побачили, окрім Ісуса. 9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: ―Не кажіть нікому про те, що ви бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. 10 Учні запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим? 11 Тоді Ісус відповів: ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все. 12 Але кажу вам: Ілля вже прийшов*, та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них. 13 Тоді учні зрозуміли, що Він говорив про Івана Хрестителя.

Ісус зцілює одержимого хлопчика

14 Коли вони прийшли до людей, підійшов чоловік, упав на коліна перед Ісусом 15 і промовив: ―Господи, змилуйся над моїм сином, бо він – сновида й тяжко страждає, часто кидається у вогонь або у воду. 16 Я приводив його до Твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити. 17 Ісус же відповів: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика сюди до Мене! 18 Ісус наказав демону, і той вийшов із хлопчика; тієї ж миті хлопець був зцілений. 19 Тоді учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: ―Чому ми не змогли вигнати демона? 20 Він відповів: ―Через ваше маловір’я. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде. 21 Але цей рід демонів виганяється лише постом та молитвою.*

Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння

22 Коли ж вони разом зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. 23 Його вб’ють, але третього дня Він воскресне». Учні дуже засмутилися.

Ісус платить данину

24 Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину*, і запитали: ―Ваш учитель платить дводрахмову данину? 25 Він відповів: ―Так! Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: ―Симоне, як ти думаєш, від кого збирають данину або податок земні царі, від своїх синів чи від чужих? 26 Симон відповів: ―Від чужих. Тоді Ісус сказав: ―Отже, сини вільні від податку. 27 Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер*. Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.

Lutherbibel 2017

Die Verklärung Jesu

1 Und nach sechs Tagen nahm Jesus mit sich Petrus und Jakobus und Johannes, dessen Bruder, und führte sie allein auf einen hohen Berg. 2 Und er wurde verklärt vor ihnen, und sein Angesicht leuchtete wie die Sonne, und seine Kleider wurden weiß wie das Licht. 3 Und siehe, da erschienen ihnen Mose und Elia; die redeten mit ihm. 4 Petrus aber antwortete und sprach zu Jesus: Herr, hier ist gut sein! Willst du, so will ich hier drei Hütten bauen, dir eine, Mose eine und Elia eine. 5 Als er noch so redete, siehe, da überschattete sie eine lichte Wolke. Und siehe, eine Stimme aus der Wolke sprach: Dies ist mein lieber Sohn, an dem ich Wohlgefallen habe; den sollt ihr hören! 6 Als das die Jünger hörten, fielen sie auf ihr Angesicht und fürchteten sich sehr. 7 Jesus aber trat zu ihnen, rührte sie an und sprach: Steht auf und fürchtet euch nicht! 8 Als sie aber ihre Augen aufhoben, sahen sie niemand als Jesus allein. 9 Und als sie vom Berge hinabgingen, gebot ihnen Jesus und sprach: Ihr sollt von dieser Erscheinung niemandem sagen, bis der Menschensohn von den Toten auferstanden ist. 10 Und die Jünger fragten ihn und sprachen: Warum sagen denn die Schriftgelehrten, zuerst müsse Elia kommen? 11 Er antwortete und sprach: Ja, Elia kommt und wird alles zurechtbringen. 12 Doch ich sage euch: Elia ist schon gekommen, und sie haben ihn nicht erkannt, sondern haben mit ihm getan, was sie wollten. So wird auch der Menschensohn durch sie leiden müssen. 13 Da verstanden die Jünger, dass er von Johannes dem Täufer zu ihnen geredet hatte.

Die Heilung eines mondsüchtigen Knaben

14 Und als sie zu dem Volk kamen, trat ein Mensch zu ihm, kniete vor ihm nieder 15 und sprach: Herr, erbarme dich über meinen Sohn! Denn er ist mondsüchtig und hat schwer zu leiden; er fällt oft ins Feuer und oft ins Wasser; 16 und ich habe ihn zu deinen Jüngern gebracht und sie konnten ihm nicht helfen. 17 Jesus aber antwortete und sprach: O du ungläubiges und verkehrtes Geschlecht, wie lange soll ich bei euch sein? Wie lange soll ich euch ertragen? Bringt ihn mir her! 18 Und Jesus bedrohte ihn; und der Dämon fuhr aus von ihm, und der Knabe wurde gesund zu derselben Stunde. 19 Da traten die Jünger zu Jesus, als sie allein waren, und sprachen: Warum konnten wir ihn nicht austreiben? 20 Er aber sprach zu ihnen: Wegen eures Kleinglaubens. Denn wahrlich, ich sage euch: Wenn ihr Glauben habt wie ein Senfkorn, so könnt ihr sagen zu diesem Berge: Heb dich dorthin!, so wird er sich heben; und euch wird nichts unmöglich sein.*

Die zweite Ankündigung von Jesu Leiden und Auferstehung

22 Als sie in Galiläa zusammen waren, sprach Jesus zu ihnen: Der Menschensohn wird überantwortet werden in die Hände der Menschen 23 und sie werden ihn töten, und am dritten Tag wird er auferstehen. Und sie wurden sehr betrübt.

Von der Tempelsteuer

24 Als sie nun nach Kapernaum kamen, traten zu Petrus, die den Tempelgroschen einnehmen, und sprachen: Zahlt euer Meister nicht den Tempelgroschen? 25 Er sprach: Ja. Und als er in das Haus kam, kam ihm Jesus zuvor und sprach: Was meinst du, Simon? Von wem nehmen die Könige auf Erden Zoll oder Steuern: von ihren Kindern oder von den Fremden? 26 Da sprach zu ihm Petrus: Von den Fremden. Jesus sprach zu ihm: So sind die Kinder frei. 27 Damit wir ihnen aber keinen Anstoß geben, geh hin an das Meer und wirf die Angel aus, und den ersten Fisch, der heraufkommt, den nimm; und wenn du sein Maul aufmachst, wirst du ein Zweigroschenstück finden; das nimm und gib’s ihnen für mich und dich.

Matthäus 17 | Новий Переклад Українською Lutherbibel 2017