1 I když se již mnozí pokusili sepsat vypravování o událostech, které se mezi námi naplnily, 2 jak nám je předali ti, kteří byli od počátku očitými svědky a služebníky slova,3 rozhodl jsem se také já, když jsem vše znovu důkladně prošel, že ti to v pravém sledu vypíši, vznešený Theofile,4 abys poznal hodnověrnost toho, v čem jsi byl vyučován.
— Předpověď narození Jana Křtitele
5 Za dnů judského krále Heroda žil kněz, jménem Zachariáš, z oddílu Abiova; měl manželku z dcer Áronových a ta se jmenovala Alžběta.6 Oba byli spravedliví před Bohem a žili bezúhonně podle všech Hospodinových příkazů a ustanovení.7 Neměli však děti, neboť Alžběta byla neplodná a oba již byli pokročilého věku. 8 Když jednou přišla řada na Zachariášův oddíl a on konal před Bohem kněžskou službu,9 připadlo na něj losem podle kněžského řádu, aby vešel do svatyně Hospodinovy a obětoval kadidlo.10 Venku se v hodinu té oběti modlilo veliké množství lidu.11 Tu se mu ukázal anděl Páně stojící po pravé straně oltáře, kde se obětovalo kadidlo.12 Když ho Zachariáš uviděl, zděsil se a padla na něho bázeň.13 Anděl mu řekl: „Neboj se, Zachariáši, neboť tvá prosba byla vyslyšena; tvá manželka Alžběta ti porodí syna a dáš mu jméno Jan. 14 Budeš mít radost a veselí a mnozí se budou radovat z jeho narození. 15 Bude veliký před Pánem, víno a opojný nápoj nebude pít, už od mateřského klína bude naplněn Duchem svatým. 16 A mnohé ze synů izraelských obrátí k Pánu, jejich Bohu; 17 sám půjde před ním v duchu a moci Eliášově, aby obrátil srdce otců k synům a vzpurné k moudrosti spravedlivých a připravil Pánu lid pohotový.“ 18 Zachariáš řekl andělovi: „Podle čeho to poznám? Vždyť já jsem stařec a moje žena je pokročilého věku.“19 Anděl mu odpověděl: „Já jsem Gabriel, který stojí před Bohem; byl jsem poslán, abych k tobě promluvil a oznámil ti tuto radostnou zvěst.20 Hle, oněmíš a nepromluvíš až do dne, kdy se to stane, poněvadž jsi neuvěřil mým slovům, která se svým časem naplní.“ 21 Lid čekal na Zachariáše a divil se, že tak dlouho prodlévá v chrámě.22 Když vyšel, nemohl k nim promluvit, a tak poznali, že měl v chrámě vidění; dával jim jen znamení a zůstal němý.23 Jakmile skončily dny jeho služby, odešel domů. 24 Po těch dnech jeho manželka Alžběta počala, ale tajila se po pět měsíců a říkala si:25 “Toto mi učinil Pán; sklonil se ke mně v těchto dnech, aby mne zbavil mého pohanění mezi lidmi.“
— Předpověď narození Ježíšova
26 Když byla Alžběta v šestém měsíci, byl anděl Gabriel poslán od Boha do galilejského města, které se jmenuje Nazaret,27 k panně zasnoubené muži jménem Josef, z rodu Davidova; jméno té panny bylo Maria.28 Přistoupil k ní a řekl: „Buď zdráva, milostí zahrnutá, Pán s tebou.“29 Ona se nad těmi slovy velmi zarazila a uvažovala, co ten pozdrav znamená.30 Anděl jí řekl: „Neboj se, Maria, vždyť jsi nalezla milost u Boha.31 Hle, počneš a porodíš syna a dáš mu jméno Ježíš.32 Ten bude veliký a bude nazván synem Nejvyššího a Pán Bůh mu dá trůn jeho otce Davida.33 Na věky bude kralovat nad rodem Jákobovým a jeho království nebude konce.“34 Maria řekla andělovi: „Jak se to může stát, vždyť nežiji s mužem?“35 Anděl jí odpověděl: „Sestoupí na tebe Duch svatý a moc Nejvyššího tě zastíní; proto i tvé dítě bude svaté a bude nazváno Syn Boží.36 Hle, i tvá příbuzná Alžběta počala ve svém stáří syna a již je v šestém měsíci, ač se o ní říkalo, že je neplodná.37 Neboť ‚u Boha není nic nemožného‘.“38 Maria řekla: „Hle, jsem služebnice Páně; staň se mi podle tvého slova.“ Anděl pak od ní odešel.
— Setkání Marie a Alžběty
39 V těch dnech se Maria vydala na cestu a spěchala do hor do města Judova.40 Vešla do domu Zachariášova a pozdravila Alžbětu.41 Když Alžběta uslyšela Mariin pozdrav, pohnulo se dítě v jejím těle; byla naplněna Duchem svatým42 a zvolala velikým hlasem: „Požehnaná jsi nade všechny ženy a požehnaný plod tvého těla.43 Jak to, že ke mně přichází matka mého Pána?44 Hle, jakmile se zvuk tvého pozdravu dotkl mých uší, pohnulo se radostí dítě v mém těle.45 A blahoslavená, která uvěřila, že se splní to, co jí bylo řečeno od Pána.“
— Mariin chvalozpěv
46 Maria řekla: „Duše má velebí Pána 47 a můj duch jásá v Bohu, mém spasiteli, 48 že se sklonil ke své služebnici v jejím ponížení. Hle, od této chvíle budou mne blahoslavit všechna pokolení, 49 že se mnou učinil veliké věci ten, který je mocný. Svaté jest jeho jméno 50 a milosrdenství jeho od pokolení do pokolení k těm, kdo se ho bojí. 51 Prokázal sílu svým ramenem, rozptýlil ty, kdo v srdci smýšlejí pyšně; 52 vladaře svrhl z trůnu a ponížené povýšil, 53 hladové nasytil dobrými věcmi a bohaté poslal pryč s prázdnou. 54 Ujal se svého služebníka Izraele, pamětliv svého milosrdenství, 55 jež slíbil našim otcům, Abrahamovi a jeho potomkům navěky.“ 56 Maria zůstala s Alžbětou asi tři měsíce a pak se vrátila domů.
— Narození Jana Křtitele
57 Alžbětě se naplnil čas a přišla její hodina: narodil se jí syn.58 A když uslyšeli její sousedé a příbuzní, že jí Pán prokázal tak veliké milosrdenství, radovali se spolu s ní.59 Osmého dne se sešli k obřízce dítěte a chtěli mu dát po jeho otci jméno Zachariáš.60 Jeho matka na to řekla: „Nikoli, bude se jmenovat Jan.“61 Řekli jí: „Nikdo z tvého příbuzenstva se tak nejmenuje!“62 Obrátili se na otce, jaké mu chce dát jméno.63 On požádal o tabulku a napsal na ni: Jeho jméno je Jan. A všichni se tomu divili.64 Ihned se uvolnila jeho ústa i jazyk a on mluvil a chválil Boha.65 Tu padla bázeň na všechny sousedy a všude po judských horách se mluvilo o těchto událostech.66 Všichni, kteří to uslyšeli, uchovávali to v mysli a říkali: „Čím toto dítě bude?“ A ruka Hospodinova byla s ním.
— Chvalozpěv Zachariášův
67 Jeho otec Zachariáš byl naplněn Duchem svatým a takto prorocky promluvil: 68 „Pochválen buď Hospodin, Bůh Izraele, protože navštívil a vykoupil svůj lid 69 a vzbudil nám mocného spasitele z rodu Davida, svého služebníka, 70 jak mluvil ústy svatých proroků od pradávna; 71 zachránil nás od našich nepřátel a z rukou všech, kteří nás nenávidí, 72 slitoval se nad našimi otci a rozpomenul se na svou svatou smlouvu, 73 na přísahu, kterou učinil našemu otci Abrahamovi, že nám dá,74 abychom vysvobozeni z rukou nepřátel a prosti strachu 75 jej zbožně a spravedlivě ctili po všechny dny svého života. 76 A ty, synu, budeš nazván prorokem Nejvyššího, neboť půjdeš před Pánem, abys mu připravil cestu 77 a dal jeho lidu poznat spásu v odpuštění hříchů, 78 pro slitování a milosrdenství našeho Boha, jímž nás navštíví Vycházející z výsosti, 79 aby se zjevil těm, kdo jsou ve tmě a stínu smrti, a uvedl naše kroky na cestu pokoje.“ 80 Chlapec rostl a sílil na duchu; a žil na poušti až do dne, kdy vystoupil před Izrael.
Новий Переклад Українською
Посвячення Теофілу
1Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,2у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,3то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,4щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
Сповіщення народження Івана Хрестителя
5За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія,* та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.6Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.7У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.8Одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,9згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.10Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.11Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.12Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.13Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.14Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.15Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.16І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.17Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.*18Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.19Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,20але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!21Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.22Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. Захарія звертався до них знаками та залишався німим.23Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.24Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:25«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
Сповіщення народження Ісуса
26Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,27до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.28Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.29Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.30Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.31Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.32Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.*33Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.34Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?35У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.36Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,37бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.38Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Марія відвідує Єлизавету
39Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.40Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.41Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.42Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!43І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?44Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.45Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
Марія прославляє Господа
46І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,47та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,48бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,49бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!50Милість Свою Він показує з роду в рід тим, хто боїться Його.51Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.52Скинув сильних з престолу та підняв принижених.53Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.54Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,55так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!»56Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Народження Івана Хрестителя
57Коли настав час, Єлизавета народила сина.58І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.59Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.60Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.61А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.62Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.63Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.64Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.65І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.66Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Пророцтво Захарії
67Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:68«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.69Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,70як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків,71що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.72Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,73обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму,* –74визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху75у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.76І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,77щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.78Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,79щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».80Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.