1 Potom byly židovské svátky a Ježíš se vydal do Jeruzaléma.2 V Jeruzalémě je u Ovčí brány rybník, hebrejsky zvaný Bethesda, a u něho pět sloupořadí.3 V nich lehávalo množství nemocných, slepých, chromých a ochrnutých čekajících na pohyb vody.4 Neboť anděl Páně čas od času sestupoval do rybníka a vířil vodu; kdo první po tom zvíření vstoupil do vody, býval uzdraven, a trpěl kteroukoli nemocí.5 Byl tam i jeden člověk, nemocný již třicet osm let.6 Když Ježíš spatřil, jak tam leží, a poznal, že je už dlouho nemocen, řekl mu: „Chceš být zdráv?“7 Nemocný mu odpověděl: „Pane, nemám nikoho, kdo by mě donesl do rybníka, jakmile se voda rozvíří. Než se tam sám dostanu, jiný mě předejde.“8 Ježíš mu řekl: „Vstaň, vezmi své lože a choď!“9 A hned byl ten člověk uzdraven; vzal své lože a chodil. Toho dne však byla sobota.10 Židé řekli tomu uzdravenému: „Je sobota, a proto nesmíš nosit lože.“11 Odpověděl jim: „Ten, který mě uzdravil, mi řekl: Vezmi své lože a choď!“12 Zeptali se ho: „Kdo je ten člověk, který ti řekl: Vezmi je a choď?“13 Ale uzdravený nevěděl, kdo to je, neboť Ježíš se mu ztratil v zástupu, který tam byl.14 Později vyhledal Ježíš toho člověka v chrámě a řekl mu: „Hle, jsi zdráv. Už nehřeš, aby tě nepotkalo něco horšího!“15 Ten člověk šel a oznámil Židům, že je to Ježíš, kdo ho uzdravil.16 A proto Židé začali Ježíše pronásledovat, že takové věci dělal v sobotu.17 On však jim odpověděl: „Můj Otec pracuje bez přestání, proto i já pracuji.“18 To bylo příčinou, že Židé ještě více usilovali Ježíše zabít, protože nejen znesvěcoval sobotu, ale dokonce nazýval Boha vlastním Otcem, a tak se mu stavěl naroveň.
— O Synovu poslání
19 Ježíš jim řekl: „Amen, amen, pravím vám: Syn nemůže sám od sebe činit nic než to, co vidí činit Otce. Co činí Otec, stejně činí i jeho Syn.20 Vždyť Otec miluje Syna a ukazuje mu všecko, co sám činí; a ukáže mu ještě větší skutky, takže užasnete.21 Jako Otec mrtvé křísí a probouzí k životu, tak i Syn probouzí k životu ty, které chce.22 Otec nikoho nesoudí, ale všechen soud dal do rukou Synovi,23 aby všichni ctili Syna, jako ctí Otce. Kdo nemá v úctě Syna, nemá v úctě ani Otce, který ho poslal.24 Amen, amen, pravím vám, kdo slyší mé slovo a věří tomu, který mě poslal, má život věčný a nepodléhá soudu, ale přešel již ze smrti do života. 25 Amen, amen, pravím vám, přichází hodina, ano, už je tu, kdy mrtví uslyší hlas Božího Syna, a kteří uslyší, budou žít.26 Neboť jako Otec má život sám v sobě, tak dal i Synovi, aby měl život sám v sobě.27 A dal mu moc konat soud, poněvadž je Syn člověka.28 Nedivte se tomu, neboť přichází hodina, kdy všichni v hrobech uslyší jeho hlas29 a vyjdou: ti, kdo činili dobré, vstanou k životu, a ti, kdo činili zlé, vstanou k odsouzení.30 Sám od sebe nemohu dělat nic; jak mi Bůh přikazuje, tak soudím, a můj soud je spravedlivý, neboť nehledám vůli svou, ale vůli toho, který mě poslal.“
— Ježíšovo svědectví
31 „Svědčím-li já sám o sobě, mé svědectví není pravé.32 Je však jiný, který o mně svědčí, a já vím, že svědectví, které o mně vydává, je pravé.33 Poslali jste k Janovi a on vydal svědectví pravdě.34 Já nepotřebuji svědectví od člověka – ale říkám to proto, abyste vy byli spaseni.35 Jan byl svíce hořící a zářící, a vy jste se chtěli na chvíli radovat v jeho světle.36 Svědectví, které mám já, je větší než Janovo: skutky, jež mi Otec svěřil, abych je vykonal. Tyto skutky, které činím, svědčí o tom, že mě Otec poslal.37 A sám Otec, který mě poslal, vydal o mně svědectví. Vy jste však nikdy neslyšeli jeho hlas ani jste nespatřili jeho tvář38 a jeho slovo ve vás nezůstává, poněvadž nevěříte tomu, koho on poslal.39 Zkoumáte Písma a myslíte si, že v nich máte věčný život; a Písma svědčí o mně.40 Ale vy nechcete přijít ke mně, abyste měli život. 41 Nečekám slávu od lidí.42 Ale o vás jsem se přesvědčil, že v sobě nemáte lásku k Bohu.43 Přišel jsem ve jménu svého Otce, a nepřijímáte mne. Kdyby přišel někdo ve svém vlastním jménu, toho přijmete.44 Jak byste mohli uvěřit, když oslavujete sebe navzájem, ale slávu od samého Boha nehledáte!45 Nedomnívejte se, že já budu na vás u Otce žalovat; vaším žalobcem je Mojžíš, v něhož jste složili svou naději.46 Kdybyste opravdu věřili Mojžíšovi, věřili byste i mně, neboť on psal o mně.47 Nevěříte-li tomu, co on napsal, jak uvěříte mým slovům?“
Новий Переклад Українською
Ісус зцілює хворого біля купальні
1Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.2В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.3Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.4Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.*5Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.6Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?7Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.8Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!9І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.10Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.11Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».12Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль та йти?13Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.14Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.15Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
Влада Ісуса
16Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.17Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».18Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.19Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить Отець, робить і Син так само.20Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.21Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.22Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,23щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.24Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя.25Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.26Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі27Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.28Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос29і вийдуть із них. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.30Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
Свідчення про Ісуса
31Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,32але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.33Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.34Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.35Іван був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.36Але є в Мене свідчення більше за свідчення Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.37І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.38Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.39Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене.40Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.41Я не приймаю слави від людей,42але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.*43Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.44Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?45Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.46Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.47Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.