Johannes 10 | Český ekumenický překlad Новий Переклад Українською

✕

Anmelden
... und alle Funktionen nutzen!
Johannes 10 | Český ekumenický překlad

— O dobrém pastýři

1 „Amen, amen, pravím vám: Kdo nevchází do ovčince dveřmi, ale přelézá ohradu, je zloděj a lupič. 2 Kdo však vchází dveřmi, je pastýř ovcí. 3 Vrátný mu otvírá a ovce slyší jeho hlas. Volá své ovce jménem a vyvádí je. 4 Když je má všecky venku, kráčí před nimi a ovce jdou za ním, protože znají jeho hlas. 5 Za cizím však nepůjdou, ale utečou od něho, protože hlas cizích neznají.“ 6 Toto přirovnání jim Ježíš řekl; oni však nepochopili, co tím chtěl říci. 7 Řekl jim tedy Ježíš znovu: „Amen, amen, pravím vám, já jsem dveře pro ovce. 8 Všichni, kdo přišli přede mnou, jsou zloději a lupiči. Ale ovce je neposlouchaly. 9 Já jsem dveře. Kdo vejde skrze mne, bude zachráněn, bude vcházet i vycházet a nalezne pastvu. 10 Zloděj přichází, jen aby kradl, zabíjel a ničil. Já jsem přišel, aby měly život a měly ho v hojnosti. 11 Já jsem dobrý pastýř. Dobrý pastýř položí svůj život za ovce. 12 Ten, kdo není pastýř, kdo pracuje jen za mzdu a ovce nejsou jeho vlastní, opouští je a utíká, když vidí, že se blíží vlk. A vlk ovce trhá a rozhání. 13 Tomu, kdo je najat za mzdu, na nich nezáleží. 14 Já jsem dobrý pastýř; znám své ovce a ony znají mne, 15 tak jako mě zná Otec a já znám Otce. A svůj život dávám za ovce. 16 Mám i jiné ovce, které nejsou z tohoto ovčince. I ty musím přivést. Uslyší můj hlas a bude jedno stádo, jeden pastýř. 17 Proto mě Otec miluje, že dávám svůj život, abych jej opět přijal. 18 Nikdo mi ho nebere, ale já jej dávám sám od sebe. Mám moc svůj život dát a mám moc jej opět přijmout. Takový příkaz jsem přijal od svého Otce.“ 19 Pro tato slova došlo mezi Židy opět k roztržce. 20 Mnozí z nich říkali: „Je posedlý zlým duchem a blázní. Proč ho posloucháte?“ 21 Jiní říkali: „Tak nemluví posedlý. Což může zlý duch otevřít oči slepých?“

— Rozmluva ve svátek posvěcení chrámu

22 Byly právě svátky posvěcení jeruzalémského chrámu; bylo to v zimě. 23 Ježíš se procházel v chrámě, v sloupoví Šalomounově. 24 Židé ho obklopili a řekli mu: „Jak dlouho nás chceš držet v nejistotě? Jsi-li Mesiáš, řekni nám to otevřeně!“ 25 Ježíš jim odpověděl: „Řekl jsem vám to, a nevěříte. Skutky, které činím ve jménu Otce, ty o mně vydávají svědectví. 26 Ale vy nevěříte, protože nejste z mých ovcí. 27 Moje ovce slyší můj hlas, já je znám, jdou za mnou 28 a já jim dávám věčný život: nezahynou navěky a nikdo je z mé ruky nevyrve. 29 Můj Otec, který mi je dal, je větší nade všecky, a nikdo je nemůže vyrvat z Otcovy ruky. 30 Já a Otec jsme jedno.“ 31 Židé se opět chopili kamenů, aby ho ukamenovali. 32 Ježíš jim řekl: „Ukázal jsem vám mnoho dobrých skutků od Otce. Pro který z nich mě chcete kamenovat?“ 33 Židé mu odpověděli: „Nechceme tě kamenovat pro dobrý skutek, ale pro rouhání: jsi člověk a tvrdíš, že jsi Bůh.“ 34 Ježíš jim řekl: „Ve vašem zákoně je přece psáno: ‚Řekl jsem: jste bohové.‘ 35 Jestliže Bůh ty, jichž se týká toto slovo, nazval bohy – a Písmo musí platit – 36 jak můžete obviňovat mne, kterého Otec posvětil a poslal do světa, že se rouhám, protože jsem řekl: Jsem Boží Syn? 37 Nečiním-li skutky svého Otce, nevěřte mi! 38 Jestliže je však činím a nevěříte mně, věřte těm skutkům, abyste jednou provždy pochopili, že Otec je ve mně a já v Otci.“ 39 Opět se ho chtěli zmocnit, on jim však unikl. 40 Odešel znovu na druhý břeh Jordánu, na místo, kde dříve křtil Jan, a tam se zdržoval. 41 Mnozí k němu přicházeli a říkali: „Jan sice neučinil žádné znamení, ale vše, co o něm řekl, je pravda.“ 42 A mnoho lidí tam v Ježíše uvěřilo.
Новий Переклад Українською

Ісус – добрий пастир

1 «Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник. 2 А хто входить через ворота, той пастир овець. 3 Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх. 4 Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос. 5 За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу». 6 Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив. 7 Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець. 8 Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися. 9 Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько. 10 Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь. 11 Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець. 12 Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються. 13 Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець. 14 Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене. 15 Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець. 16 У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир. 17 Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його. 18 Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця». 19 Після цих слів між юдеями знов виник розкол. 20 Багато хто з них казав: ―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати? 21 А інші казали: ―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?

Подальший конфлікт щодо слів Ісуса

22 В Єрусалимі було свято Відновлення Храму.* Стояла зима. 23 Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона. 24 Юдеї зібралися навколо Нього й сказали: ―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо! 25 Ісус сказав: ―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене. 26 Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець. 27 Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. 28 Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця. 30 Я й Отець – одне! 31 Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його, 32 але Ісус сказав їм: ―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням? 33 Юдеї відповіли: ―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом. 34 Ісус сказав їм: ―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»* 35 Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене, 36 то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?» 37 Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені. 38 А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці. 39 Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук. 40 Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там. 41 До Нього приходило багато людей, що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда». 42 І багато там увірувало в Нього.