Psalm 88 | Český ekumenický překlad Новий Переклад Українською

Psalm 88 | Český ekumenický překlad

HOSPODINE, BOŽE, MÁ SPÁSO

1 Žalmová píseň, pro Kórachovce. Pro předního zpěváka, pro zpěv při tanečním reji. Poučující, pro Hémana Ezrachejského. 2 Hospodine, Bože, má spáso, ve dne i v noci před tebou úpím; 3 kéž vstoupí moje modlitba k tobě, nakloň ucho k mému bědování! 4 Samým zlem se sytí moje duše, k podsvětí spěje můj život. 5 Jsem počítán k těm, co sestupují v jámu, jsem jako muž, který pozbyl síly. 6 Jsem odložen mezi mrtvé jako skolení, co leží v hrobech, na které už ani nevzpomeneš, kteří jsou zbaveni ochrany tvých rukou. 7 Odložils mě do nejhlubší jámy, do temnoty hlubin. 8 Leží na mně tíha tvého rozhořčení, všemi svými příboji mě trýzníš. -Sela- 9 Známé jsi mi vzdálil, zhnusils mě jim, jsem uvězněn, nemám východiska. 10 Oči mám zkalené utrpením, po celé dny jsem tě, Hospodine, volal, vztahoval jsem k tobě dlaně. 11 Což pro mrtvé budeš konat svoje divy? Povstanou snad stíny a vzdají ti chválu? -Sela- 12 Což se o tvém milosrdenství vypráví v hrobě? O tvé věrnosti v říši zkázy? 13 Což jsou známy v temnotě tvé divy, tvoje spravedlnost v zemi zapomnění? 14 Hospodine, pomoz, k tobě volám, ráno má modlitba přichází k tobě. 15 Hospodine, proč jsi na mě zanevřel a svou tvář přede mnou skrýváš? 16 Jsem ponížen a od mládí hynu, snáším tvé hrůzy, nevím si rady. 17 Přehnala se přese mne výheň tvého hněvu, děsuplné rány tvé mě umlčely, 18 ze všech stran se na mě denně hrnou jako vody, všechny najednou mě obkličují. 19 Přítele a druha jsi mi vzdálil, jenom temnoty se ke mně znají!
Новий Переклад Українською
1 Роздуми Етана-езрахітянина. 2 Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність. 3 Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність. 4 «Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму: 5 навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села 6 І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих. 7 Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих* міг би бути подібним до ГОСПОДА? 8 Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує. 9 ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе. 10 Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх. 11 Ти вразив Раава*, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. 12 Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його. 13 Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм. 14 Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя. 15 Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям. 16 Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять. 17 Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться. 18 Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться. 19 Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш. 20 Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу. 21 Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його. 22 Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його. 23 Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити. 24 Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його. 25 Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його. 26 Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки. 27 Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“ 28 Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі. 29 Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним. 30 Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба. 31 Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя, 32 якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть, 33 то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи. 34 Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї. 35 Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню. 36 Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові? 37 Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною, 38 як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села 39 Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця. 40 Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його. 41 Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну. 42 Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх. 43 Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів. 44 Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні. 45 Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю. 46 Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села 47 Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій? 48 Згадай, яке швидкоплинне життя моє!* Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських! 49 Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села 50 Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю? 51 Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів, 52 як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого. 53 Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!