1 Žalmová píseň, pro Kórachovce. Pro předního zpěváka, pro zpěv při tanečním reji. Poučující, pro Hémana Ezrachejského. 2 Hospodine, Bože, má spáso, ve dne i v noci před tebou úpím; 3 kéž vstoupí moje modlitba k tobě, nakloň ucho k mému bědování! 4 Samým zlem se sytí moje duše, k podsvětí spěje můj život. 5 Jsem počítán k těm, co sestupují v jámu, jsem jako muž, který pozbyl síly. 6 Jsem odložen mezi mrtvé jako skolení, co leží v hrobech, na které už ani nevzpomeneš, kteří jsou zbaveni ochrany tvých rukou. 7 Odložils mě do nejhlubší jámy, do temnoty hlubin. 8 Leží na mně tíha tvého rozhořčení, všemi svými příboji mě trýzníš. -Sela- 9 Známé jsi mi vzdálil, zhnusils mě jim, jsem uvězněn, nemám východiska. 10 Oči mám zkalené utrpením, po celé dny jsem tě, Hospodine, volal, vztahoval jsem k tobě dlaně. 11 Což pro mrtvé budeš konat svoje divy? Povstanou snad stíny a vzdají ti chválu? -Sela- 12 Což se o tvém milosrdenství vypráví v hrobě? O tvé věrnosti v říši zkázy? 13 Což jsou známy v temnotě tvé divy, tvoje spravedlnost v zemi zapomnění? 14 Hospodine, pomoz, k tobě volám, ráno má modlitba přichází k tobě. 15 Hospodine, proč jsi na mě zanevřel a svou tvář přede mnou skrýváš? 16 Jsem ponížen a od mládí hynu, snáším tvé hrůzy, nevím si rady. 17 Přehnala se přese mne výheň tvého hněvu, děsuplné rány tvé mě umlčely, 18 ze všech stran se na mě denně hrnou jako vody, všechny najednou mě obkličují. 19 Přítele a druha jsi mi vzdálil, jenom temnoty se ke mně znají!
Новий Переклад Українською
1Роздуми Етана-езрахітянина.2Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.3Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.4«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:5навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села6І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих.7Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих* міг би бути подібним до ГОСПОДА?8Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.10Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.11Ти вразив Раава*, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.12Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.13Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.14Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.15Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять.17Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.18Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.19Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.20Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.21Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.22Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.23Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.24Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.25Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.26Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.27Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“28Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.29Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.30Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.31Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,32якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,33то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.34Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.35Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.36Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові?37Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,38як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села39Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.40Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.41Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.42Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.44Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.45Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.46Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села47Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій?48Згадай, яке швидкоплинне життя моє!* Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських!49Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села50Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?51Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,52як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого.53Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.