1Псалом Давидів ГОСПОДЬ – мій Пастир, я нічого більше не потребую.2Він дає мені спочинок на трав’янистих пасовищах, водить мене до тихих вод.3Він оживляє мою душу, веде мене стежками правди заради Свого імені.4Навіть коли я піду долиною тіней смерті, то не боятимусь зла, адже Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох – вони заспокоюють мене.5Ти готуєш для мене святковий стіл на очах у моїх супротивників, Ти намастив мою голову олією, мій келих наповнений вщерть.6Тож нехай добро й милість супроводжують мене в усі дні мого життя, а я перебуватиму в домі ГОСПОДНЬОМУ повіки.[1] (Пс 92:5)