Psalm 68 | Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Лілея». Псалом Давидів. 2 Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї! 3 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене. 4 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися від сліз, виглядаючи мого Бога. 5 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути. 6 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе. 7 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, ГОСПОДИ воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля! 8 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя. 9 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері; 10 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене. 11 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося. 12 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою глузливою. 13 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій. 14 А я молюся до Тебе, ГОСПОДИ, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності обіцяному Тобою спасінню. 15 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин! 16 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі. 17 Дай мені відповідь, ГОСПОДИ, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого. 18 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені! 19 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх. 20 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої. 21 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути гніту, та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її. 22 Але дали мені замість втішної їжі* жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.* 23 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами. 24 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять. 25 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них. 26 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця. 27 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають. 28 Додай же і цей гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї. 29 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками. 30 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене! 31 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою. 32 Це буде приємніше ГОСПОДЕВІ, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.* 33 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть! 34 Бо прислухається до бідних ГОСПОДЬ і в’язнів Своїх не цурається. 35 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них, 36 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх, 37 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.

Einheitsübersetzung 2016

Gottes Siegeszug vom Sinai zum Tempel

1 Für den Chormeister. Ein Psalm Davids. Ein Lied. 2 Gott steht auf, seine Feinde zerstieben; die ihn hassen, fliehen vor seinem Angesicht. 3 Wie Rauch verweht, wehst du sie weg. / Wie Wachs am Feuer zerfließt, so vergehen die Frevler vor Gottes Angesicht. 4 Die Gerechten aber freuen sich, sie jubeln vor Gott und jauchzen in Freude. 5 Singt für Gott, spielt seinem Namen! / Erhebt ihn, der durch die Steppen einherfährt: HERR ist sein Name, und jubelt vor seinem Angesicht! 6 Ein Vater der Waisen, ein Anwalt der Witwen ist Gott in seiner heiligen Wohnung. 7 Gott bringt Verlassene heim, / führt Gefangene hinaus in das Glück; doch Aufsässige müssen wohnen im dürren Land. 8 Gott, als du deinem Volk voranzogst, als du die Wüste durchschrittest, [Sela] 9 da bebte die Erde, da ergossen sich die Himmel vor Gott, dem vom Sinai, vor Gott, dem Gott Israels. 10 Gott, du ließest Regen strömen in Fülle über dein verschmachtendes Erbland, das du selbst gegründet. 11 Dein Geschöpf fand dort Wohnung; Gott, in deiner Güte versorgst du den Armen. 12 Der Herr entsendet ein Wort; groß ist der Siegesbotinnen Schar. 13 Die Könige der Heere fliehen, sie fliehen. Die Schöne des Hauses darf die Beute verteilen. 14 Bleibt ihr zurück zwischen den Hürden? / Die Flügel der Taube sind überzogen mit Silber, ihre Schwingen mit gelbgrünem Feingold. 15 Als der Allmächtige Könige dort zerstreute, fiel Schnee auf dem Zalmon. 16 Berg Gottes, Berg von Baschan, Berg mit Gipfeln, Berg von Baschan: 17 Warum blickt ihr voll Neid, ihr hohen Gipfel, / auf den Berg, den Gott sich zum Wohnsitz erwählt hat? Dort wird der HERR wohnen in Ewigkeit. 18 Die Wagen Gottes sind zahllos, tausendmal tausend. Mit ihnen zieht der Herr vom Sinai zum Heiligtum. 19 Hinaufgestiegen bist du zur Höhe, hast Gefangene mitgeführt, hast Gaben genommen von Menschen - auch von Aufsässigen -, HERR, Gott, um dort zu wohnen. 20 Gepriesen sei der Herr, Tag für Tag! Gott trägt uns, er ist unsere Rettung. [Sela] 21 Gott ist für uns ein Gott, der Rettung bringt, und GOTT, der Herr, führt heraus aus dem Tode. 22 Ja, Gott zerschmettert das Haupt seiner Feinde, den Scheitel dessen, der in Sünde dahinlebt. 23 Der Herr hat gesprochen: Ich bringe vom Baschan zurück, ich bringe zurück aus den Tiefen des Meeres. 24 Dein Fuß wird baden im Blut, die Zunge deiner Hunde ihren Anteil bekommen an den Feinden.* 25 Gott, sie sahen deinen Einzug, den Einzug meines Gottes und Königs ins Heiligtum: 26 voraus die Sänger, die Saitenspieler danach, dazwischen Mädchen mit kleinen Pauken. 27 Versammelt euch und preist Gott, den HERRN, von Israels Quelle her! 28 Dort Benjamin, der Jüngste, der sie anführt, / die Fürsten von Juda in ihrer Vollmacht, die Fürsten von Sebulon, die Fürsten von Naftali.* 29 Aufgeboten hat dein Gott deine Macht. Bekräftige, Gott, was du für uns getan hast, 30 von deinem Tempel aus, hoch über Jerusalem, wo dir Könige Tribut entrichten. 31 Drohe dem Untier im Schilf, der Rotte der Stiere unter den Kälbern der Völker! Tritt sie nieder, die nach Silber gieren! Zerstreue die Völker, denen Schlachten gefallen! 32 Aus Ägypten kommen kostbare Stoffe; Kusch hebt eilends zu Gott seine Hände. 33 Ihr Königreiche der Erde, singet für Gott, singt und spielt für den Herrn, [Sela] 34 der dahinfährt über den Himmel, den uralten Himmel, der seine Stimme erhebt, seine machtvolle Stimme! 35 Gebt Gott die Macht! / Über Israel ragt seine Hoheit, seine Macht ragt bis zu den Wolken. 36 Furcht gebietend bist du, Gott, von deinem Heiligtum aus, / er ist der Gott Israels, der dem Volke Macht und Stärke gibt. Gott sei gepriesen!

Psalm 68 | Новий Переклад Українською Einheitsübersetzung 2016

Gottes Siegeszug vom Sinai zum Tempel