Приповістей 6 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові. 2 Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст. 3 Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши! 4 Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам, 5 аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця. 6 Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї. 7 Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває, 8 але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси. Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу! Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна. Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена. 9 Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну? 10 Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях, 11 тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда. Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун. 12 Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами. 13 Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях, 14 а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті. 15 За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення. 16 Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі. 17 Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного, 18 серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло. 19 Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів! 20 Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері. 21 Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию. 22 Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою. 23 Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя, 24 аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої. 25 Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками. 26 Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків. 27 Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить? 28 Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг? 29 Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним. 30 Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує. 31 Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе. 32 А перелюбник через брак розуму губить свою душу, 33 терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік. 34 Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду, 35 жодний викуп не втамує ворожнечі, не вгамується численними дарами.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Warnung vor Bürgschaften, vor Faulheit und Falschheit

1 Mein Sohn, hast du gebürgt für deinen Nächsten und hast du Handschlag gegeben für einen andern, (Прип 11:15; Прип 20:16; Прип 22:26)

Прип 11:15Прип 20:16Прип 22:26

2 so bist du gebunden durch die Rede deines Mundes und gefangen in den Reden deines Mundes. 3 Deshalb tu doch dies, mein Sohn, und rette dich; denn du bist in deines Nächsten Hand: Geh hin, dränge und bestürme deinen Nächsten! 4 Lass deine Augen nicht schlafen noch deine Augenlider schlummern. 5 Errette dich wie ein Reh aus der Schlinge und wie ein Vogel aus der Hand des Fängers. 6 Geh hin zur Ameise, du Fauler, sieh ihre Wege an und werde weise! (Прип 10:4; Прип 20:4) 7 Wenn sie auch keinen Fürsten noch Hauptmann noch Herrn hat, 8 so bereitet sie doch ihr Brot im Sommer und sammelt ihre Speise in der Ernte. 9 Wie lange liegst du, Fauler! Wann willst du aufstehen von deinem Schlaf? 10 Ja, schlafe noch ein wenig, schlummre ein wenig, schlage die Hände ineinander ein wenig, dass du schläfst, (Прип 24:33) 11 so wird dich die Armut übereilen wie ein Räuber und der Mangel wie ein gewappneter Mann. 12 Ein heilloser Mensch, ein nichtswürdiger Mann, wer einhergeht mit trügerischem Munde, (Прип 10:31) 13 wer winkt mit den Augen, gibt Zeichen mit den Füßen, zeigt mit den Fingern, (Прип 10:10) 14 trachtet nach Bösem und Verkehrtem in seinem Herzen und richtet allezeit Streit an. 15 Darum wird plötzlich sein Verderben über ihn kommen, und er wird schnell zerschmettert werden, und keine Hilfe ist da. 16 Diese sechs Dinge hasst der HERR, diese sieben sind ihm ein Gräuel: 17 stolze Augen, falsche Zunge, Hände, die unschuldiges Blut vergießen, 18 ein Herz, das arge Ränke schmiedet, eilige Füße, die zum Bösen laufen, 19 ein falscher Zeuge, der frech Lügen redet, und wer Streit zwischen Brüdern anrichtet.

Warnung vor Ehebruch

20 Mein Sohn, bewahre das Gebot deines Vaters und lass nicht fahren die Weisung deiner Mutter. (Прип 1:8) 21 Binde sie dir aufs Herz allezeit und hänge sie um deinen Hals, 22 dass sie dich geleiten, wenn du gehst; dass sie dich bewachen, wenn du dich legst; dass sie zu dir sprechen, wenn du aufwachst. (Пс 119:172) 23 Denn das Gebot ist eine Leuchte und die Weisung ein Licht, und die Vermahnung ist der Weg des Lebens, 24 auf dass du bewahrt werdest vor der bösen Frau, vor der glatten Zunge der Fremden. (Прип 2:16) 25 Lass dich nach ihrer Schönheit nicht gelüsten in deinem Herzen, und lass dich nicht fangen durch ihre Augenlider. 26 Denn eine Hure bringt einen nur ums Brot, aber eines andern Ehefrau um das kostbare Leben. 27 Kann auch jemand ein Feuer unterm Gewand tragen, ohne dass seine Kleider brennen? 28 Oder könnte jemand auf Kohlen gehen, ohne dass seine Füße verbrannt würden? 29 So geht es dem, der zu seines Nächsten Frau geht; es bleibt keiner ungestraft, der sie berührt. (Прип 5:8) 30 Es ist für einen Dieb nicht so schmachvoll, wenn er stiehlt, um seine Gier zu stillen, weil ihn hungert; 31 wenn er ergriffen wird, ersetzt er’s siebenfach und gibt her alles Gut seines Hauses. (Вих 21:37) 32 Aber wer mit einer Frau die Ehe bricht, dem fehlt der Verstand. Wer sein Leben ins Verderben bringen will, der tut das. 33 Schläge und Schande treffen ihn, und seine Schmach ist nicht zu tilgen. 34 Denn Eifersucht erweckt den Grimm des Mannes, und er schont nicht am Tage der Rache 35 und achtet kein Sühnegeld und nimmt nichts an, wenn du auch viel schenken wolltest.