Приповістей 19 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1-3 Безумність людини нищить її шляхи, а її серце звинувачує Бога. 4 Багатство значно примножує друзів, а бідного покидає і той, хто в нього є. 5 Фальшивий свідок не уникне кари, і той, хто несправедливо звинувачує, її не уникне. 6 Чимало людей вислужуються перед царями; кожний лиходій є в погорді людини. 7 Кожен, хто ненавидить свого бідного брата, — далекий від дружби. Добрий намір несе зближення тим, хто його помічає, і розумна людина знайде його. А хто чинить багато лиха, довершує зло, і хто словами викликає роздратування, — не спасеться. 8 Хто набуває розуму, той сам себе любить, і хто оберігає мудрість, той знайде добро. 9 Фальшивий свідок не уникне кари, і хто розпалить зло, від нього ж загине. 10 Не личить нерозумному розкіш, а ще менше — коли слуга почне зі зневагою керувати. 11 Милосердна людина виявляє довготерпіння; її похвала приходить на беззаконних. 12 Погроза царя — подібна до розлюченого лева, а його радість — наче роса для трави. 13 Нерозумний син — сором для батька; і молитовні обіти за гроші блудниці — нечисті. 14 Дім і майно вділяють синам батьки, а єднання чоловіка з жінкою — від Бога. 15 Чоловікам, які подібні до жінок, притаманна лякливість; душа ледаря вічно голодна. 16 Хто дотримується заповіді, той береже свою душу, а хто не зважає на свої шляхи, той загине. 17 Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром. 18 Повчай свого сина, бо в цьому добра надія; однак у своїй душі не підіймайся до зарозумілості. 19 Зловмисна людина понесе велику втрату; якщо чинитиме шкоду, — віддасть і свою душу. 20 Сину, слухайся порад свого батька, щоб наостанку своїхднів ти став мудрим. 21 У серці людини багато замислів, а Господній задум перебуває повік. 22 Милосердя — це плід для людини; кращий бідний та праведний, ніж неправдомовний багач. 23 Страх Господній веде людину до життя, а в кого страху нема, той перебуватиме в місцях, де не видно знання. 24 Хто нечесно ховає руки за свою пазуху, той не зможе піднести їх навіть до рота. 25 Коли шмагають зловмисного, то й немудрий стає розумнішим. Якщо докориш розумній людині, то вона набуде знання. 26 Хто не шанує батька і зрікається матері, той зазнає сорому і буде в зневазі. 27 Син, який не хоче дотримуватися батькових настанов, буде вправлятися в лайливих словах. 28 Хто дає запоруку за нерозумну дитину, той глузує з правосуддя, а уста грішників проковтнуть рішення суду. 29 Для розгнузданих готуються нагайки, і для спин нерозумних — відплата.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Ein Armer, der in Unschuld wandelt, ist besser als ein Lügner, der doch ein Narr ist. (Прип 28:6) 2 Wo man nicht mit Vernunft handelt, da geht es nicht gut zu; und wer hastig läuft, der tritt fehl. 3 Des Menschen Torheit führt ihn in die Irre, und doch tobt sein Herz wider den HERRN. (ПлЄр 3:39) 4 Reichtum macht viel Freunde; aber der Arme wird von seinem Freund verlassen. (Прип 14:20) 5 Ein falscher Zeuge bleibt nicht ungestraft; und wer frech Lügen redet, wird nicht entrinnen. (Повт 19:18; Прип 21:28) 6 Viele schmeicheln dem Vornehmen; und wer Geschenke gibt, hat jeden zum Freund. 7 Den Armen hassen alle seine Brüder; wie viel mehr halten sich seine Freunde von ihm fern! 8 Wer Klugheit erwirbt, liebt sein Leben; und der Verständige findet Gutes. 9 Ein falscher Zeuge bleibt nicht ungestraft; und wer frech Lügen redet, wird umkommen. 10 Dem Toren steht nicht an, gute Tage zu haben, viel weniger einem Knecht, zu herrschen über Fürsten. 11 Klugheit macht den Mann langsam zum Zorn, und es ist ihm eine Ehre, dass er Verfehlung übersehen kann. (Прип 14:29) 12 Die Ungnade des Königs ist wie das Brüllen eines Löwen; aber seine Gnade ist wie Tau auf dem Grase. (Прип 16:14) 13 Ein törichter Sohn ist seines Vaters Herzeleid, und eine zänkische Frau wie ein stetig tropfendes Dach. (Прип 27:15) 14 Haus und Habe vererben die Eltern; aber eine verständige Frau kommt vom HERRN. (Прип 18:22) 15 Faulheit macht schläfrig, und ein Lässiger wird Hunger leiden. 16 Wer das Gebot bewahrt, der bewahrt sein Leben; wer aber auf seinen Weg nicht achtet, wird sterben. (Прип 16:17) 17 Wer sich des Armen erbarmt, der leiht dem HERRN, und der wird ihm vergelten, was er Gutes getan hat. (Пс 41:2; Прип 14:31; Дан 4:24; Мт 5:7; Мт 25:40; 2Кор 9:6)

Пс 41:2Прип 14:31Дан 4:24Мт 5:7Мт 25:402Кор 9:6

18 Züchtige deinen Sohn, solange Hoffnung da ist, aber lass dich nicht hinreißen, ihn zu töten. (Повт 21:18) 19 Großer Grimm muss Strafe leiden; denn willst du ihm steuern, so wird er noch größer. 20 Höre auf Rat und nimm Zucht an, dass du hernach weise seist. 21 In eines Mannes Herzen sind viele Pläne; aber zustande kommt der Ratschluss des HERRN. (Прип 16:9) 22 Der Mensch wünscht sich Güte, und ein Armer ist besser als ein Lügner. 23 Die Furcht des HERRN führt zum Leben; man wird satt werden und sicher schlafen, von keinem Übel heimgesucht. 24 Der Faule steckt seine Hand in die Schüssel und bringt sie nicht wieder zum Munde. (Прип 26:15) 25 Schlägt man den Spötter, so wird der Unverständige vernünftig; weist man den Verständigen zurecht, so gewinnt er an Einsicht. (Прип 21:11) 26 Wer den Vater misshandelt und die Mutter verjagt, der ist ein schandbarer und verfluchter Sohn. 27 Lässt du ab, mein Sohn, auf Mahnung zu hören, so irrst du ab von vernünftiger Lehre. (Як 1:22) 28 Ein nichtswürdiger Zeuge spottet des Rechts, und der Frevler Mund verbreitet Unheil. (Прип 15:28) 29 Den Spöttern sind Strafen bereitet und Schläge für den Rücken der Toren. (Прип 26:3)