Ісаї 30 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Горе, відступні діти, — так говорить Господь, — ви спланували задум не через Мене, і завіти — не через Мій Дух, а щоб додавати гріхи до гріхів, 2 — ті, які йдуть, щоб прийти в Єгипет, аби їм допоміг фараон, щоб єгиптяни їх захистили, а Мене не попросили! 3 Адже захист фараона буде для вас на сором і зневагою для тих, хто надіється на Єгипет. 4 Бо в Тані є проводирі, погані посланці. Марно трудитимуться 5 для народу, який не принесе їм користі, і не є на допомогу при потребі, але на сором і погорду. 6 Видіння чотириногих в пустелі. У смутку і пригніченні, лев і малюк-левеня, звідти і гадюка, і покоління літаючих зміїв, які понесли на ослах і верблюдах своє багатство до народу, який не приніс їм користі для допомоги, але на сором і погорду. 7 Єгиптяни марно і надаремне допомагатимуть вам, бо сповісти їм: Марна ця ваша потіха! 8 Отже, тепер, сівши, напиши це на дошці та в книзі, бо це буде на період часу — аж до віку. 9 Адже це народ неслухняний, брехливі сини, які не бажали послухати Божого Закону, 10 ті, які говорять пророкам: Не сповіщайте нам! — і тим, які бачать видіння: Не говоріть нам, але говоріть нам і сповіщайте нам інший обман, 11 і відверніть нас від цієї дороги, заберіть від нас цю стежку, і заберіть від нас Святого Ізраїля! 12 Через це так говорить Господь, Святий Ізраїля: Через те, що ви не послухалися цих слів і повірили обману, і тому що ти нарікав і поклав надію на це слово, 13 через це буде вам цей гріх як стіна, що раптово впаде, як захоплене укріплене місто, падіння якого має статись раптово! 14 І його падіння буде як розбиття глиняного посуду, щоб з посуду не знайшлося в них дрібного черепка, в який можеш взяти вогонь, чи в який можеш налити трохи води. 15 Так говорить Господь, Святий Ізраїля: Коли, відвернувшись, зітхатимеш, тоді врятуєшся і пізнаєш, де ти є. Коли покладеш надію на марне, то марною стала ваша сила! Та ви не забажали послухати, 16 але сказали: Втечемо на коні! Через це втікатимете. І ви сказали: На швидких конях будемо. Через це швидкими будуть ті, хто вас переслідуватиме. 17 Від голосу одного втікатиме тисяча, від голосу п’ятьох втікатимуть численні, доки не залишитесь, як стовп на горі, як той, що несе знак на пагорбі. 18 І знову чекатиме Бог, щоб вас помилувати і через це підніметься, щоб вас помилувати. Тому що Господь Бог є вашим суддею, і де залишите вашу славу? Блаженні ті, які залишаються в Ньому, 19 тому що святий народ житиме в Сіоні. І Єрусалим сильно заплакав^[1]: Помилуй мене. Помилує тебе задля голосу твого крику. Коли побачив, вислухає тебе. 20 І Господь дасть вам хліб смутку і мало води, і більше не наблизяться до тебе ті, хто тебе вводить в оману. Бо твої очі побачать тих, що тебе вводять в оману, 21 і твої вуха чутимуть слова тих, які тебе вводять ззаду в оману, що говорять: Це дорога, підемо нею, чи направо, чи наліво. 22 І ти викинеш посріблених і позолочених божків, роздробиш на куски і розпорошиш, як воду відлученої, і викинеш їх, як випорожнення. 23 Тоді буде дощ для насіння твоєї землі, і хліб врожаю твоєї землі буде великий і багатий. І твоя худоба в той день пастиметься на врожайному і широкому місці. 24 Ваші бики і воли, які працюють на землі, їстимуть полову, змішану з просіяним ячменем. 25 І буде на всякій високій горі і на всякому високому пагорбі вода, що тече в той день, коли багато людей загинуть, і коли впадуть башти. 26 І світло місяця буде як, світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше вдень, коли Господь оздоровить ураження Свого народу і вилікує біль твоєї рани. 27 Ось Господнє Ім’я йде через безліч часу, — палаючий гнів, слово Його уст зі славою, слово великого гніву, і гнів люті пожирає, як вогонь. 28 І Його Дух, як вода, що пливе в долині, вона сягатиме аж до шиї, і поділиться, щоб марністю збентежити народи на оману. І їх переслідуватиме омана, і їх схопить віч-на-віч. 29 Хіба не треба, щоб ви постійно раділи і постійно входили до Моєї святині, як ті, хто святкує, і як ті, хто веселиться, щоб вийти із сопілкою на Господню гору до Бога Ізраїля? 30 І Бог дасть почути славу Його голосу і покаже гнів Його могутньої руки — з гнівом, люттю і полум’ям, що пожирає. Він сильно загримить, як вода і град, які несуться із силою. 31 Адже через Господній голос ассирійці зменшаться через поразу, якою їх уразить. 32 І вона буде йому звідусіль, звідки він надіявся на допомогу, на яку він покладався. Вони із сопілками і гуслами воюватимуть проти нього у відповідь. 33 Бо ти перед тими днями будеш знову потрібний. Хіба не тобі приготовлено царювати над глибокою долиною, поваленим деревом, вогнем і численними дровами? Гнів Господа, як долина, що палає сіркою!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Vergebliches Vertrauen auf Ägypten

1 Weh den abtrünnigen Kindern, spricht der HERR, die ohne mich Pläne fassen und ohne meinen Geist Bündnisse eingehen, um eine Sünde auf die andere zu häufen, (Іс 1:2; Іс 31:1) 2 die hinabziehen nach Ägypten und befragen meinen Mund nicht, um Zuflucht zu suchen beim Pharao und sich zu bergen im Schatten Ägyptens! (2Цар 18:21) 3 Aber es soll euch die Zuflucht beim Pharao zur Schande geraten und der Schutz im Schatten Ägyptens zum Hohn. (Іс 20:5) 4 Denn seine Fürsten waren zwar in Zoan, und seine Boten sind nach Hanes^[1] gekommen, (Іс 19:11; Іс 19:13) 5 aber alle sind zuschanden geworden an dem Volk, das ihnen nichts nützen kann, weder zur Hilfe noch sonst zu Nutz, sondern nur zu Schande und Spott. 6 Dies ist die Last^[2] für die Tiere des Südlandes: Im Lande der Trübsal und Angst, wo Löwin und brüllender Löwe, wo Ottern und fliegende Schlangen sind, da führen sie ihre Habe auf dem Rücken von Eseln und ihre Schätze auf dem Höcker von Kamelen zu dem Volk, das ihnen nichts nützen kann. (Повт 8:15; Іс 14:29) 7 Denn Ägypten ist nichts, und sein Helfen ist vergeblich. Darum nenne ich Ägypten »Rahab, zum Schweigen gebracht«. (Пс 89:11; Єз 29:3)

Vertrauen auf falsche Prophetie

8 So geh nun hin und schreib es vor ihnen nieder auf eine Tafel und zeichne es in ein Buch, dass es bleibe als Zeuge für immer und ewig. (Іс 8:1) 9 Denn sie sind ein ungehorsames Volk und verlogene Kinder, die nicht hören wollen die Weisung des HERRN, (Іс 1:4) 10 sondern sagen zu den Sehern: »Ihr sollt nicht sehen!«, und zu den Schauern: »Was wahr ist, sollt ihr uns nicht schauen! Redet zu uns, was angenehm ist; schaut, was täuscht! (Ам 2:12; Мих 2:6) 11 Weicht ab vom Wege, geht aus der rechten Bahn! Lasst uns doch in Ruhe mit dem Heiligen Israels!« 12 Darum, so spricht der Heilige Israels: Weil ihr dies Wort verwerft und vertraut auf Frevel und Mutwillen und verlasst euch darauf, 13 so soll euch diese Schuld sein wie ein Riss, der aufbricht und klafft an einer hohen Mauer, die plötzlich, unversehens einstürzt, 14 wie wenn ein Topf zerschmettert wird, den man zerstößt ohne Erbarmen, sodass man von seinen Stücken nicht eine Scherbe findet, darin man Feuer hole vom Herd oder Wasser schöpfe aus dem Brunnen. (Єр 19:11) 15 Denn so spricht Gott der HERR, der Heilige Israels: Wenn ihr umkehrtet und stille bliebet, so würde euch geholfen; durch Stillesein und Vertrauen würdet ihr stark sein. Aber ihr habt nicht gewollt (Вих 14:14; Іс 7:4; Іс 28:12) 16 und spracht: »Nein, sondern auf Rossen wollen wir dahinfliegen«, – darum werdet ihr dahinfliehen, »und auf Rennern wollen wir reiten«, – darum werden euch eure Verfolger überrennen. 17 Denn tausend werden fliehen vor eines Einzigen Drohen, ihr alle vor dem Drohen von fünfen, bis ihr übrig bleibt wie ein Mast oben auf einem Berge und wie ein Banner auf einem Hügel. (Повт 32:30)

Gottes Erbarmen

18 Darum harrt der HERR darauf, dass er euch gnädig sei, und darum macht er sich auf, dass er sich euer erbarme; denn der HERR ist ein Gott des Rechts. Wohl allen, die auf ihn harren! (Пс 2:12) 19 Du Volk Zions, das in Jerusalem wohnt, du wirst nicht weinen! Er wird dir gnädig sein, wenn du rufst. Er wird dir antworten, sobald er’s hört. (Іс 65:24) 20 Und der Herr wird euch in Trübsal Brot und in Ängsten Wasser geben. Und dein Lehrer wird sich nicht mehr verbergen müssen, sondern deine Augen werden deinen Lehrer sehen. 21 Und wenn ihr zur Rechten oder zur Linken gehen wollt, werden deine Ohren hinter dir das Wort hören: Dies ist der Weg; den geht! (Повт 5:32) 22 Und ihr werdet entweihen eure silbernen Götzen und eure vergoldeten Bilder und werdet sie wegwerfen wie Unrat und zu ihnen sagen: Hinaus! (Іс 2:20; Іс 27:9; Іс 31:7) 23 Und er wird deinem Samen, den du auf den Acker gesät hast, Regen geben und dir Brot geben vom Ertrag des Ackers in voller Genüge. Und dein Vieh wird zu der Zeit weiden auf weiter Aue. (Лев 26:4; Йоіл 2:23) 24 Die Rinder und Esel, die den Acker bearbeiten, werden würziges Futter fressen, das geworfelt ist mit Schaufel und Wurfgabel. 25 Und es werden auf allen großen Bergen und auf allen hohen Hügeln Wasserbäche und Ströme fließen zur Zeit der großen Schlacht, wenn die Türme fallen werden. 26 Und des Mondes Schein wird sein wie der Sonne Schein, und der Sonne Schein wird siebenmal heller sein, so wie das Licht von sieben Tagen, zu der Zeit, wenn der HERR den Schaden seines Volks verbinden und seine Wunden heilen wird. (Єр 30:17)

Gericht über Assyrien

27 Siehe, des HERRN Name kommt von ferne! Sein Zorn brennt und mächtig erhebt er sich, seine Lippen sind voll Grimm und seine Zunge wie ein verzehrendes Feuer 28 und sein Odem wie eine Wasserflut, die bis an den Hals reicht, zu schwingen die Völker in der Schwinge des Verderbens. Und er wird die Völker mit einem Zaum im Maul in die Irre führen. (Іс 8:8) 29 Da werdet ihr singen wie in der Nacht des heiligen Festes und euch von Herzen freuen, wie wenn man mit Flötenspiel geht zum Berge des HERRN, zum Fels Israels. (Повт 16:14; Пс 18:3) 30 Und der HERR wird seine herrliche Stimme erschallen lassen, und man wird sehen, wie sein Arm herniederfährt mit zornigem Drohen und mit Flammen verzehrenden Feuers, mit Wolkenbruch und Hagelschlag. (Іс 29:6) 31 Da wird Assur erschrecken vor der Stimme des HERRN, der ihn schlägt mit dem Stock. (2Цар 19:35; Іс 10:26) 32 Jeder Schlag der Zuchtrute, die der HERR auf ihn niedersausen lässt, geschieht unter Pauken- und Zitherspiel, und er kämpft mit Assur, wie man im Tanz ein Opfer schwingt. 33 Denn die Feuergrube ist längst hergerichtet, ja, sie ist auch dem König bereitet, tief und weit genug. Der Scheiterhaufen darin hat Feuer und Holz die Menge; der Odem des HERRN wird ihn anzünden wie ein Schwefelstrom.