Єремії 5 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пробіжіться дорогами Єрусалима і роздивіться, і розізнайте, і пошукайте на його площах, чи знайдете того, хто чинить суд і шукає віру? І Я буду милосердний до них, — говорить Господь. 2 Вони говорять: Нехай живе Господь! Та хіба через це не клянуться неправдою? 3 Господи, чи Твої очі — не на вірність? Ти їх карав, а вони не відчували болю! Ти їх знищував, а вони і тоді не забажали прийняти напоумлення! Вони зробили свої обличчя твердішими за камінь і не виявили бажання повернутися. 4 І Я сказав: Вони, напевно, бідні; вони тому безсилі, що не пізнали Господньої дороги і Божого суду. 5 Піду до чоловіків і скажу їм, бо ці пізнали Господню дорогу і Божий суд. Дивлюсь, а вони одностайно розбили ярмо, розтрощили кайдани. 6 Через це на них напав лев із лісу, і вовк губив їх аж до домів, і леопард чатував над їхніми містами. Усі, які виходять з них, будуть впольовані, бо помножили свої беззаконня, зміцніли у своєму відпадінні. 7 За які із цих вчинків буду милосердний з тобою? Твої сини Мене покинули і клялися тими, які не є богами! Я їх нагодував, а вони чинили перелюб і ночували в домах розпусти. 8 Стали жеребцями, які пожадають жінок, кожний іржав до жінки свого ближнього. 9 Хіба за це Я не навідаюся? — говорить Господь, — чи на такому народі не помститься Моя душа? 10 Підніміться на його захисні мури і нищіть, але остаточно не знищуйте! Залиште його підкріплення, бо вони Господні. 11 Адже зовсім знехтував^[1] Мною дім Ізраїля і дім Юди! 12 Вони сказали неправду своєму Господу і заявили: Це не так! На нас зло не прийде, і ми не побачимо меча та голоду! 13 Наші пророки були на вітер, і в них не було Господнього слова. Так з ними і станеться! 14 Через це так говорить Господь Вседержитель: Оскільки ви сказали це слово, то ось Я вклав Мої слова у твої уста як вогонь, а цей народ — дрова, і він їх пожере! 15 Ось Я наводжу на вас, доме Ізраїля, народ здалека, — говорить Господь, — народ, голос чийого язика не було чути. 16 Усі сильні, 17 й вони з’їдять ваші жнива та ваш хліб, і вони поглинуть ваших синів і ваших дочок, і пожеруть ваших овець і ваших телят, і пожеруть ваші виноградники, ваші фігові сади та ваші оливкові дерева. І змолотять мечем ваші сильні міста, на які ви покладали надію. 18 І буде в ті дні, — говорить Господь, Бог твій, — не дам вас на остаточне знищення! 19 І буде, коли питатимуть: Через що зробив нам Господь, Бог наш, це все? — то скажеш їм: Оскільки ви служили чужим богам у вашій землі, саме тому будете служити чужим не у вашій землі! 20 Сповістіть це в домі Якова, і нехай почується в Юди! 21 Послухай же це, народе нерозумний і безсердечний! У них — очі, та не бачать, у них — вуха, та не чують. 22 Хіба Мене не боятиметеся? — говорить Господь, — чи не поважатимете Моєї присутності? Того, Хто визначив пісок за границю морю — вічний наказ, — і воно його не перейде, і забушує, та не зможе, і заревуть його хвилі, та не вийде за його границі! 23 А в цього народу є неслухняне та непокірне серце, і вони відхилилися, і відійшли. 24 І не сказали у своєму серці: Маймо ж страх до нашого Господа Бога, Який дає нам ранній і пізній дощ за часом повноти припису жнив, і Який зберіг нас. 25 Ваші беззаконня відвернули це, і ваші гріхи віддалили добро від вас! 26 Адже в Моєму народі знайшлися безбожні й поставили пастку, щоби знищити людей, і схопили їх. 27 Як наставлена сітка повна пташок, так і їхні доми повні обману. Через це вони звеличилися і збагатилися. 28 І порушували правосуддя, не судили суд сироти і не судили суд вдови. 29 Хіба за це не відвідаю, — говорить Господь, — чи не помститься Моя душа на цьому народі? 30 Жах і жахливі діла сталися на землі. 31 Пророки пророкують беззаконне, а священики при цьому плескають у свої долоні, — і Мій народ таке полюбив! А що робитимете після цього?

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Jerusalems Schuld

1 Geht durch die Gassen Jerusalems und schaut und merkt auf und sucht auf den Straßen der Stadt, ob ihr jemand findet, der Recht übt und auf Wahrheit hält, so will ich ihr gnädig sein. (Бут 18:22; Пс 14:2) 2 Und wenn sie auch sprechen: So wahr der HERR lebt!, so schwören sie doch falsch. (Єр 4:2) 3 HERR, deine Augen sehen auf Wahrhaftigkeit. Du hast sie geschlagen, aber sie fühlten’s nicht; fast hast du sie vernichtet, aber sie besserten sich nicht. Sie haben ein Angesicht, härter als ein Fels, und wollten sich nicht bekehren. (Єр 2:30; Єр 9:2) 4 Ich aber dachte: Wohlan, es sind arme, unverständige Leute und wissen nicht um des HERRN Weg und um ihres Gottes Recht. 5 Ich will zu den Großen gehen und mit ihnen reden; die werden um des HERRN Weg und ihres Gottes Recht wissen. Aber sie alle haben das Joch zerbrochen und die Seile zerrissen. (Єр 2:20) 6 Darum schlug sie auch der Löwe aus dem Walde, der Wolf aus der Steppe fällt über sie her, und der Panther belauert ihre Städte; alle, die von da herausgehen, werden zerfleischt. Denn ihrer Sünden sind zu viele, und sie bleiben in ihrem Ungehorsam. (Єр 4:7) 7 Wie soll ich dir denn gnädig sein? Deine Kinder haben mich verlassen und schwören bei dem, der nicht Gott ist. Als ich sie satt gemacht hatte, trieben sie Ehebruch und liefen ins Hurenhaus. 8 Ein jeder wiehert nach seines Nächsten Frau wie die vollen, müßigen Hengste. (Єз 22:11) 9 Und ich sollte das an ihnen nicht heimsuchen, spricht der HERR, und ich sollte mich nicht rächen an einem Volk wie diesem? (Єр 9:8; Єр 29:1) 10 Stürmt die schützenden Mauern und verwüstet die Weingärten; aber verwüstet sie nicht ganz! Reißt ihre Weinreben weg; denn sie gehören nicht dem HERRN! 11 Denn treulos geworden sind sie mir, das Haus Israel und das Haus Juda, spricht der HERR. (Єр 3:20) 12 Sie verleugneten den HERRN und sprachen: »Das tut er nicht; so übel wird es uns nicht gehen; Schwert und Hunger werden wir nicht sehen.« (Мих 3:11) 13 Die Propheten werden zu Wind und Gottes Wort ist nicht in ihnen. So ergehe es ihnen selbst! 14 Darum spricht der HERR, der Gott Zebaoth: Weil ihr solche Reden führt, siehe, so will ich meine Worte in deinem Munde zu Feuer machen und dies Volk zu Brennholz, dass es verzehrt werde. (Єр 23:29) 15 Siehe, ich will über euch vom Hause Israel ein Volk von ferne her bringen, spricht der HERR, ein Volk von unerschöpflicher Kraft, ein uraltes Volk, ein Volk, dessen Sprache du nicht verstehst, und was sie reden, kannst du nicht vernehmen. (Повт 28:49; Єр 6:22) 16 Seine Köcher sind wie offene Gräber; es sind lauter Helden. 17 Sie werden deine Ernte und dein Brot verzehren, sie werden deine Söhne und Töchter fressen, sie werden deine Schafe und Rinder verschlingen, sie werden deine Weinstöcke und Feigenbäume verzehren; deine festen Städte, auf die du dich verlässt, werden sie mit dem Schwert verderben. (Повт 28:33) 18 Doch will ich, spricht der HERR, auch zu jener Zeit mit euch nicht ganz ein Ende machen. (Єр 4:27) 19 Und wenn sie sagen: Warum tut uns der HERR, unser Gott, dies alles?, sollst du ihnen antworten: Wie ihr mich verlasst und fremden Göttern dient in eurem eigenen Lande, so sollt ihr auch Fremden dienen in einem Lande, das nicht euer ist. (Єр 16:10) 20 Verkündet im Hause Jakob und ruft aus in Juda und sprecht: 21 Hört zu, ihr tolles Volk, das keinen Verstand hat, die da Augen haben und sehen nicht, Ohren haben und hören nicht! (Іс 6:9; Єз 12:2) 22 Wollt ihr mich nicht fürchten, spricht der HERR, und vor mir nicht erschrecken, der ich dem Meere den Sand zur Grenze setze, darin es allezeit bleiben muss, darüber es nicht gehen darf? Und ob es auch aufwallt, so vermag es doch nichts; und ob seine Wellen auch toben, so dürfen sie doch nicht darübergehen. (Йов 38:8; Пс 104:9) 23 Aber dies Volk hat ein abtrünniges, ungehorsames Herz. Sie bleiben abtrünnig und gehen ihrer Wege 24 und sprechen niemals in ihrem Herzen: »Lasst uns doch den HERRN, unsern Gott, fürchten, der uns Frühregen und Spätregen gibt zur rechten Zeit und uns die Ernte treulich und jährlich gewährt.« (Повт 11:14) 25 Eure Verschuldungen verhindern das, und eure Sünden halten das Gute von euch fern. (Іс 59:2) 26 Man findet unter meinem Volk Frevler, die den Leuten nachstellen und Fallen zurichten, um sie zu fangen, wie’s die Vogelfänger tun. 27 Ihre Häuser sind voller Tücke, wie ein Vogelbauer voller Lockvögel ist. Daher sind sie groß und reich geworden, 28 fett und feist. Sie gingen mit bösen Dingen um; sie hielten kein Recht, der Waisen Sache führten sie nicht zum Erfolg und halfen den Armen nicht zum Recht. (Вих 22:21; Іс 1:17) 29 Sollte ich das an ihnen nicht heimsuchen, spricht der HERR, und sollte ich mich nicht rächen an einem Volk wie diesem? (Єр 9:1) 30 Es steht gräulich und grässlich im Lande. 31 Die Propheten weissagen Lüge, und die Priester lehren auf eigene Faust, und mein Volk hat’s gern so. Aber was werdet ihr tun, wenn’s damit ein Ende hat? (Єз 13:6)