Єремії 35 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сталося в четвертому році Седекії, царя Юди, у п’ятому місяці сказав мені Ананія, син Азора, лжепророк, що з Ґаваона, у Господньому домі перед очима священиків і всього народу, кажучи: 2 Так сказав Господь: Я знищив ярмо царя Вавилону. 3 Ще два роки днів, і Я поверну до цього місця посуд Господнього дому 4 і Єхонію, і відселення Юди, бо розіб’ю ярмо царя Вавилону. 5 І сказав Єремія до Ананії перед очима всього народу і перед очима священиків, що стояли в Господньому домі, 6 й сказав Єремія: Правда. Нехай так зробить Господь. Хай поставить твоє слово, яке ти пророкуєш, щоб повернути з Вавилону до цього місця посуд Господнього дому і все відселення. 7 Лише послухайте Господнє слово, яке я говорю до ваших вух і до вух усього народу: 8 Пророки, які були раніше від мене, і спочатку від вас від віку і пророкували про велику землю та про великі царства на війну. 9 Пророк, який пророкував про мир, — коли збудеться слово, то пізнають пророка, якого послав його Господь у вірі. 10 І взяв Ананія перед очима всього народу обручі з шиї Єремії, і розбив їх. 11 І сказав Ананія перед очима народу, кажучи: Так сказав Господь: Так знищу ярмо царя Вавилону з шиї всіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою. 12 І було Господнє слово до Єремії після того, як Ананія розбив обруча з його шиї, кажучи: 13 Іди і скажи Ананії, мовлячи: Так сказав Господь: Ти знищив дерев’яні обручі, та замість них зроблю залізні обручі. 14 Бо так сказав Господь: Я поставив залізне ярмо на шию всіх народів, щоб працювали на царя Вавилону. 15 І сказав Єремія Ананії: Господь тебе не посилав, і ти вчинив, що цей народ надіється на неправедне. 16 Через це так сказав Господь: Ось я висилаю тебе з-перед лиця землі, — цього року помреш. 17 І він помер у сьомому місяці.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Gehorsam der Rechabiter

1 Dies ist das Wort, das vom HERRN geschah zu Jeremia zur Zeit Jojakims, des Sohnes Josias, des Königs von Juda: (Єр 1:3) 2 Geh in das Haus der Rechabiter, rede mit ihnen und führe sie in des HERRN Haus, in eine der Kammern, und schenke ihnen Wein ein. (ЛЄр 2:55) 3 Da nahm ich Jaasanja, den Sohn Jirmejas, des Sohnes Habazzinjas, samt seinen Brüdern und allen seinen Söhnen, und das ganze Haus der Rechabiter 4 und führte sie in des HERRN Haus, in die Kammer der Söhne Hanans, des Sohnes Jigdaljas, des Mannes Gottes, die neben der Kammer der Oberen ist, über der Kammer Maasejas, des Sohnes Schallums, des Torhüters. 5 Und ich setzte den Männern vom Hause der Rechabiter Krüge voll Wein und Schalen vor und sprach zu ihnen: Trinkt Wein! 6 Sie aber antworteten: Wir trinken keinen Wein; denn unser Vater Jonadab, der Sohn Rechabs, hat uns geboten: Ihr sollt niemals Wein trinken, weder ihr noch eure Kinder, (2Цар 10:15) 7 auch kein Haus bauen, keinen Samen säen, keinen Weinberg pflanzen noch besitzen, sondern ihr sollt in Zelten wohnen euer Leben lang, auf dass ihr lange lebet in dem Lande, in dem ihr umherzieht. 8 Also gehorchen wir der Stimme unseres Vaters Jonadab, des Sohnes Rechabs, in allem, was er uns geboten hat, dass wir keinen Wein trinken unser Leben lang, weder wir noch unsere Frauen noch unsere Söhne und Töchter; 9 und wir bauen auch keine Häuser, darin zu wohnen, und haben weder Weinberge noch Äcker noch Saat, 10 sondern wir wohnen in Zelten und gehorchen und tun in allem, wie es unser Vater Jonadab geboten hat. 11 Als aber Nebukadnezar, der König von Babel, gegen das Land heraufzog, sprachen wir: Kommt, lasst uns nach Jerusalem ziehen vor dem Heer der Chaldäer und der Aramäer! So sind wir in Jerusalem geblieben. 12 Da geschah des HERRN Wort zu Jeremia: 13 So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: Geh hin und sprich zu den Männern von Juda und zu den Bürgern von Jerusalem: Wollt ihr euch denn nicht bessern und meinen Worten gehorchen?, spricht der HERR. 14 Die Worte Jonadabs, des Sohnes Rechabs, der seinen Kindern geboten hat, dass sie keinen Wein trinken sollen, werden gehalten, und sie trinken keinen Wein bis auf diesen Tag; denn sie gehorchen ihres Vaters Gebot. Ich aber habe euch immer wieder predigen lassen, doch gehorchtet ihr mir nicht. (Єр 25:4) 15 Ich habe auch immer wieder alle meine Knechte, die Propheten, zu euch gesandt und sagen lassen: Kehrt um, ein jeder von seinem bösen Wege, und bessert euer Tun und folgt nicht andern Göttern nach, ihnen zu dienen, so sollt ihr in dem Lande bleiben, das ich euch und euren Vätern gegeben habe. Aber ihr wolltet eure Ohren nicht neigen und mir nicht gehorchen. (Єр 7:25; Єр 18:11; Зах 1:4) 16 Ja, die Kinder Jonadabs, des Sohnes Rechabs, haben ihres Vaters Gebot gehalten, das er ihnen geboten hat. Aber dies Volk gehorcht mir nicht! 17 Darum, so spricht der HERR, der Gott Zebaoth, der Gott Israels: Siehe, ich will über Juda und über alle Bürger Jerusalems kommen lassen all das Unheil, das ich gegen sie geredet habe, weil ich zu ihnen redete und sie nicht hören wollten, weil ich rief und sie mir nicht antworten wollten. (Єр 7:13) 18 Aber zum Haus der Rechabiter sprach Jeremia: So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: Weil ihr dem Gebot eures Vaters Jonadab gehorcht habt und alle seine Gebote gehalten und alles getan, was er euch geboten hat, 19 darum, so spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: Es soll dem Jonadab, dem Sohn Rechabs, niemals an einem Manne fehlen, der vor mir steht.